Мешканці міста обговорюють – чи варто змінювати назви проспектів і вулиць у зв'язку із відповідними указами Президента. І – як назвати площу в центрі міста, яка залишається поки що безіменною.
В усьому має бути конструктивний підхід. Який він? Про це наша розмова із начальником відділу внутрішньої політики виконкому міськради, заступником голови робочої групи щодо впорядкування міської топоніміки Ігорем ОГНЄВИМ.
– Протягом декількох місяців в Ізмаїлі працює робоча група щодо впорядкування міської топоніміки, затверджена розпорядженням міського голови. Її завданням є вивчення питання про доцільність перейменування багатьох вулиць, площ та скверів.
– Чим це викликано?
– Насамперед тим, що деякі об'єкти на карті Ізмаїла дотепер залишаються безіменними або мають неофіційні назви, якими їх нарекли у народі. І досі, наприклад, бракує офіційно затвердженого найменування площі перед будинком міської ради. Інші об'єкти міської топоніміки носять імена діячів минулої епохи, які не мають ані найменшого стосунку до нашого міста.
Члени робочої групи – а це вчені, музейні та архівні працівники, посадові особи виконкому і депутати – під головуванням в.о. міського голови Ірини Рудніченко провели значну роботу щодо складання списку історичних назв об'єктів міської топоніміки. Причому за відправну точку було взято дорадянський та дорумунський періоди нашої історії – початок ХХ сторіччя.
Якийсь час тому робоча група через місцеві ЗМІ звернулася до городян із пропозицією висловитися щодо найменування площі біля приміщення міськради – Перемоги чи Центральна, про доцільність повернення Комсомольському скверу його споконвічної назви – Міський сад.
Комісія запропонувала також винести на обговорення громадськості пропозицію щодо повернення багатьом вулицям їхніх історичних назв. Самі городяни мають вирішити – чи повернути старим вулицям Ізмаїла назви, які вони носили на початку ХХ сторіччя: Телеграфну, Соборну, Верхнєторгову, Тульчіанова, Кафедральну, Липованську...
Ще кілька вулиць, які з'явилися пізніше, запропоновано перейменувати, присвоївши їм імена відомих політиків Української держави, видатних вчених, діячів культури. Проспект Леніна пропонується перейменувати у проспект Миру.
– І все ж таки, чи варто перейменовувати вулиці? Адже, за вашою інформацією, на відміну від перейменування скверів та площ, перейменування вулиць спричинить чималі витрати, пов'язані із переоформленням документів на домобудівництва, зміну поштової адреси, даних про реєстрації місця помешкання городян в органах внутрішніх справ, внесення коригування до документів про відпустку та оплату житлово-комунальних послуг тощо. В умовах економічної кризи непросто буде віднайти кошти у міському бюджеті з цією метою.
– Звичайно ж, повернення старих, дореволюційних назв – найоптимальніший варіант, оскільки це поверне місту його колишній колорит – така думка більшості городян, які вже надіслали свої пропозиції. В іншому, як я вже сказав – вирішувати самим городянам.
– Тому що зі зміною епох можуть знову змінитися пріоритети, і мінус знову стане плюсом?
– Це, до речі, також одна з думок, яка найчастіше висловлюється. Люди у своїх пропозиціях нерідко рекомендують: якщо вже змінювати назви, то уникати політики... І цілком прийнятним було б побачити у місті вулицю Ярослава Мудрого, вулицю Дунайську... Є пропозиції проспект Леніна перейменувати у проспект Миру.
Ми далі приймаємо пропозицій земляків. Він триватиме до 1 грудня. І лише потім, вивчивши їх, робоча група винесе питання про впорядкування міської топоніміки на обговорення міської ради. То ж чи бути вулиці Абрикосовій або Липованській – вирішувати людям.
Дискусія триває.
