Ізмаїльський район відзначив 50-річчя
Є в нашому житті дати як віхи великого шляху. Для Ізмаїльського району, як, втім, і для Ізмаїла, такою датою можна назвати 21 січня 1959 року. Із цієї нагоди відбулися ювілейні урочистості.
Керівники району Сергій Ніколаєв і Сергій Мазур розповіли про те, як утворювався район, як він ставав на ноги, розвивався, одержав свій остаточний географічний статус. Про те, що саме в ті, сьогодні вже далекі, роки будувалися нові ферми, польові стани, інші об'єкти виробничого призначення. Активно вирішувалися питання соціально-культурного будівництва, у чому брали безпосередню участь базові господарства. Ізмаїльський район дуже швидко і міцно утвердився в десятці передових районів області і, до речі, залишився серед кращих, що було і є заслугою трудових колективів, органів місцевого самоврядування і органів виконавчої влади, депутатського корпусу всіх рівнів.
Але – чи можна порівняти сьогоднішній день із учорашнім?
Один із «старійшин», колишній голова колгоспу-мільйонера «Знамя Октября», а нині фермер, Іван Маринов сказав, що ніколи не зрозуміє, чому ті роки називали роками застою?
– Ми пережили війну, післявоєнний голод, – сказав він. – Ми вірили в майбутнє і будували його. Ми робили дуже багато, робили неможливе заради того, щоб наш район, наш край розцвітав. І домагалися свого! Лише одне наше невелике село щорічно давало 1200 тонн м'яса, 1500 тонн молока, 700 – 800 тонн соняшнику. Щорічно збирали високі врожаї зернових, овочів, фруктів, винограду. Про який застій може йтися? Він якщо і був, то в головах наших правителів. А в підсумку все, що можна, розвалили. І те, що ще працює, що залишилося – це теж праця нашого покоління!
Не менш виразним був виступ Героя України, директора агрокомпанії «Свобода» Володимира Видобори. Він розповів про одну із своїх поїздок до Румунії. Про те, як побачив в одному з кабінетів картину «Наслідки аграрної революції в Румунії» – хто тягне колесо, хто якусь запчастину, хто ще щось. Господар кабінету, досить значний чиновник, радив гостям, щоб не повторювали їхнього «досвіду». На жаль, Україна пішла саме по цьому, найменш раціональному шляху. Додамо сюди нинішню нестабільність і одержимо зовсім «райдужну» картину. Вже наскільки толерантний губернатор області Микола Сердюк, але і він зі сцени змушений був сказати про нинішні «порядки» у Києві.
– Наше головне завдання – не заважати людям жити, а допомагати їм вирішувати завдання соціально-культурного, економічного розвитку, – підкреслив губернатор. – Хотілося б, щоб на рівні верховної влади було менше політиканів, які купили собі мандати і депутатські місця. Багатьом з них варто повчитися тому, як у єдиному тандемі працюють представники влади тут, у глибинці.
У привітаннях від імені голови обласної ради Миколи Скорика і губернатора області Миколи Сердюка прозвучало: у тому, що Одещина за підсумками минулого року домоглася другого місця щодо виконання бюджетної програми, а за врожайністю лідирувала, велика роль одного з передових районів області – Ізмаїльського.
Велику групу кращих представників району було удостоєно нагород облради і облдержадміністрації.
Як поінформував голова обласної ради Микола Скорик, за одностайним рішенням депутатів Одеської обласної ради на останньому сесійному засіданні було вирішено надіслати подання на нагородження Почесною грамотою Верховної Ради України голову Ізмаїльської районної ради Сергія Мазура, а начальника філії «Ізмаїльської шляхо-експлуатаційної дільниці» – ДП «Одеський облавтодор» Василя Антонюка – Грамотою ВР.
…Цього дня у ювілярів було багато гостей. Про їхню співпрацю і дружбу з районом, про неоціненну користь практичного досвіду ветеранів говорили в.о. міського голови Ізмаїла Ірина Рудніченко, керівники Ренійської і Болградської районних рад Володимир Чумаченко і Іван Насипаний. Приїхав на свято і начальник Служби автомобільних доріг в Одеській області Віктор Костенко, чий трудовий шлях починався в Ізмаїльському районі саме в роки його становлення. Він прибув не голіруч: передав Ізмаїльській центральній районній лікарні сучасний електрокардіограф.
Самодіяльні артисти району підготували для гостей чудовий концерт.
…А вже після концерту на запитання – чи є і у нашої країни і у району надія на краще майбутнє, ще один безпосередній учасник становлення Ізмаїльського району, ветеран Великої Вітчизняної війни Михайло Кратко відповів:
– Звичайно ж, є! Я вірю в це. Так, роки становлення затяглися. Але, гадаю, саме життя змусить відкинути все наносне, перейти від демагогії до справжньої демократії заради майбутнього розквіту країни, області, району. Принаймні у нашому районі для цього зберігається солідний потенціал!
