Щоб виростити розсаду…
«Спасибі, що «У саду та на городі» опублікували посівний календар на березень. Я хочу сама виростити розсаду, але раніше цим не займалася. Підкажіть хоча б у загальних рисах, як це краще зробити у кімнатних умовах. Спасибі. Олена МАРШУБА.»
По-перше, слід провести калібрування, намочування та загартування насіння (як це робиться, ми вже писали). Висівають його у ящики (дерев’яні, пластмасові, зроблені з картону або фанери) висотою 12 – 15 см та шириною 25 – 30 см. Довжина – довільна, із урахуванням того, щоб ящик можна було розмістити на підвіконні. На дно ящика треба насипати дрібних камінців для дренажу. А зверху – поживну суміш. Вона включає одну частину дернової землі, дві частини перегною або, якщо є, некислого торфу із додаванням невеликої кількості піску.
На 10-літрове відро такої суміші додають 70 – 100 г суперфосфату. Його можна замінити на 200 – 300 г деревного попелу. Важливо, щоб зроблена вами ґрунтова суміш була пухкою, добре поглинала та утримувала вологу, мала достатній повітряний обмін.
Підготувавши суміш, заповнюють нею ящики. Ґрунт трохи ущільнюють, потім ребром лінійки чи викрутки, олівцем роблять борозенки через 3 – 4 см одну від другої. В них висівають насіння і засипають ґрунтом. Поливають водою кімнатної температури і накривають плівкою. Важливо, щоб температура повітря у кімнаті підтримувалася у межах 20 – 250С. Як тільки-но з’являться перші сходи, плівку з ящиків знімають і ставлять їх на освітлене місце. Коли на рослинах з’являться перші сформовані листочки, сіянці пікірують у скляночки або у горщики і розставляють їх потім у ящики. До речі, скляночки можна робити з паперу: робиться циліндрик і закріплюється скріпками або склеюється.
Після пікірування потрібний рясний полив, а горщики й скляночки із розсадою ставлять на 1 – 2 доби у затінене місце. Але температура має бути не нижчою 200С. А після цього розсаду знову виставляють на підвіконня.
Загартовування розсади починають, коли температура на вулиці буде +100С – спочатку опівдні, а потім з 9 до 17 години. За 3 – 4 дні до висадження її залишають на відкритому повітрі.
Досвід підтверджує, що вік розсади такий: для огірків, кабачків, патисонів, кавунів і динь – 25 – 30 днів; капусти середньо- та пізньостиглої – 35 – 40 днів, а капусти ранньостиглої, томатів, перцю, баклажанів, цибулі (у однорічної культури) – 50 – 60 днів. З цього і треба виходити, закладаючи розсаду.
На майбутнє, шановна Олено, врахуйте, що зазвичай ранньостиглу капусту висівають у ІІІ декаді січня; насіння цибулі – І декада лютого, ранньостиглих – І декада березня; середньостиглих томатів, середньостиглої капусти, перцю та баклажанів – ІІ декади березня; гарбузових культур – ІІІ декада березня; баштанних – І декада квітня; пізньостиглої капусти – ІІ декада квітня. На власному досвіді переконався, що ці терміни оптимальні. Як видно, вирощування розсади справа копітка. Натомість праця окупиться сторицею, якщо вдасться виростити її міцною, загартованою, із добре розвиненою кореневою системою.
Не забудьте перевірити
Настав час активної роботи у саду і на городі. Якщо хтось ще восени не зробив цього, то обов'язково перевірте комплектність та готовність до експлуатації вашого інвентарю. Наточіть садові ножиці, пилки, сапи, сокири, лопати. Зміцніть граблі. Перевірте шланги. Відремонтуйте драбини, ящики. У робочому стані повинні бути секатори. Саме час докупити або самим, за можливістю, виготовити недостатній інвентар. Настав час і поповнити запаси засобів боротьби із шкідниками та добрив.
Біологічний аспект
«Шановна редакціє, свого часу я був городником-початківцем і багато чого не знав, навіть того, як правильно перекопувати землю, скородити. Ви правильно робите, що даєте практичні поради саме садівникам та городникам-початківцям. Гадаю, для них буде корисним своєрідний біологічний лікбез – відомості про особливості біології основних овочевих, баштанних культур, картоплі. А то ж багато людей намагаються вирощувати їх, як кажуть, наосліп, без урахування цих особливостей. У результаті, і урожай малий, і якість вирощеного низька. З повагою, постійний читач «У саду та на городі» Микола НІКОЛАЄВСЬКИЙ.»
Звичайно ж, щоб правильно підібрати склад культур для городу і організувати за ними догляд, що забезпечує одержання високого урожаю, необхідно знати хоча б елементарні риси їх біології – ставлення до світла, тепла, холоду, до води, повітряної та ґрунтової посухи. Ми, за порадою Миколи Ніколаєвського і на прохання багатьох читачів, розкажемо стисло про основні біологічні особливості картоплі, деяких овочів та баштанних культур, які необхідно враховувати при їх вирощуванні.
Картопля
Ця культура добре розвивається і дає вагомий урожай за порівняно невисокої температури. Для початку проростання бульб і росту картоплі припустима плюсова температура 7 – 8 градусів. А кращою температурою ґрунту для бульбоутворення прийнято вважати 15 – 18 градусів.
Надземна частина – бадилля (листя та стебла) найкраще розвивається при 20 – 25 градусах. Високі температури повітря і ґрунту на початку росту уповільнюють, а потім і припиняють бульбоутворення та розвиток бадилля, і, звичайно, знижують урожай картоплі (подібне було минулого року у нашій
