Не чекати манни небесної. . .

Кадри вирішують усе – це гасло ніхто не скасовував. Безсумнівною заслугою нинішнього керівництва Ізмаїла можна вважати курс на зміцнення команди, спроможної активно вирішувати питання, які стоять перед громадою. І не дивно, що на нещодавній сесії міськради депутати проголосували за зміни у керівництві міста. Замість першого заступника мера, який пішов у відставку, обраний Валерій Бавицький, який був до того депутатом міськради від Партії регіонів, головою постійної депутатської комісії з містобудування та землекористування. Відзначимо: колишній перший заступник, який, до речі, залишився членом виконкому, пішов у відставку свідомо, розуміючи, що програма дій, репрезентована Валерієм Івановичем, прогресивніша й краща для кардинальної зміни ситуації у місті.

То що ж сьогодні головне для руху вперед? Про це наше інтерв'ю із Валерієм Івановичем БАВИЦЬКИМ.

– Перше, і, мабуть, найголовніше – пожвавлення роботи наших комунальних підприємств, збільшення надходжень від них до міського бюджету.

– Скільки їх усього?

– Шістнадцять. Не усі за своєю структурою та визначеним колом завдань можуть бути прибутковими. Проте, більша їхня частина саме така. Але тривалий час спостерігалася зворотна картина. Було потрібно докладно вивчити ситуацію, перш ніж щось змінювати. Початкові кроки у цьому напрямі були зроблені після перевірки роботи таких комунальних підприємств, як "Паркування" та "Ізмаїлпаливо".

– І що Ви побачили?

– На жаль, мало хорошого. Свої висновки вибудовую на аналізі того, як провадилася робота цих підприємств. І миритися з побаченим не маю наміру. Наприклад, "Ізмаїлпаливо" спрацювало зі збитками, тоді як мало усі можливості для одержання непоганих прибутків. Основні фонди цього підприємства були доведені буквально до жалюгідного стану. Нинішнього року підприємство фактично зупинилося, хоча причин для цього не було!

Ми призначили нового керівника, причому пріоритет віддали тому, хто репрезентував найефективніший бізнес-план.

Було поставлено завдання буквально протягом десяти днів домогтися поновлення роботи зупиненого раніше підприємства. Новий керівник ґарантував, що зможе зробити це без витрат міського бюджету.

Не могли влаштовувати нас і фінансові показники комунального підприємства "Паркування". Керівництву цього КП також поставлено жорсткі умови щодо наведення порядку, які воно зобов'язано виконати. Питання залишається на контролі.

Звичайно, підхід до роботи кожного комунального підприємства буде адекватний відповідно до його соціального навантаження. Розпочато роботу щодо впровадження енергозберігаючих технологій у виробничому управлінні водоканалізаційного господарства та "Ізмаїлтеплокомуненерго", що дасть можливість без подальшого підвищення цін для споживачів збільшити фінансову стабільність, а разом із цим і поліпшити якість надаваних послуг.

– Ви говорили про необхідність поновлення взаємозв'язку з керівниками підприємств, я так гадаю, насамперед, містоутворюючими.

– Ми не залишалися й не залишаємося осторонь від процесів, які відбуваються в містоутворюючих підприємствах, таких як пароплавство, порт. Додам – провадиться постійний моніторинг інших підприємств та фірм, організованих середнім і малим бізнесом. Нас не може не турбувати те, що скорочуються робочі місця, мають місце заборгованості щодо виплати зарплати. Ми прагнемо використовувати відповідні владні механізми у рамках законодавства для врегулювання ситуації. Але протрібно враховувати і те, що останнім часом чималу частину повноважень у органів місцевого самоврядування фактично відібрано.

– Але це, так би мовити, сьогоднішні проблеми, значною мірою пов'язані із не завжди професійними діями як Президента, так і Кабінету Міністрів, а в багатьох випадках – і Верховної Ради. А в чому, конкретно, ключ до майбутнього міста?

– Ключ – у створенні сприятливого інвестиційного клімату Ізмаїла. Іншого шляху не бачу. У зв'язку із цим планується внести на розгляд сесії, що пройде у квітні, проект Положення щодо проведення земельних аукціонів – без вирішення цього питання ми вперед не просунемося.

Певні зрушення тут є. Провадяться регулярні зустрічі із радою директорів Ізмаїла для з'ясування позицій сторін. Виробляються вагомі плани, висловлюються пропозиції щодо залучення до міста інвестицій.

– Кому буде віддано перевагу?

– На мій погляд, в Ізмаїла для інвесторів непочатий край діяльності. Наприклад, мають свою привабливість проекти, пов'язані із переробкою сільськогосподарської продукції. Як-не-як, у нашого регіону щодо цього досить великі можливості, втрачені після того, як було зупинено і фактично зруйновано Ізмаїльський консервний завод. Відійшли в минуле переробка м'ясної та молочної продукції, бажає кращого робота Ізмаїльського винзаводу. Значні можливості міста пов'язані із наявністю великих підприємств водного транспорту – пароплавства та порту, залізниці. Унікальний наш край і у зв'язку зі своїми природними особливостями, пов'язаними із можливостями розвитку овочівництва, садівництва, виноградарства та ягідництва. При розв’язанні цієї проблеми, здається, ми знайдемо спільну мову і з керівництвом Ізмаїльського району. Тим більше, що біля керма у місті стоять сильні керівники, так само, як і ми, зацікавлені у подальшому розвитку агропромислового комплексу в місті та регіоні.

Не менш цікава можливість великовузлового складання механізмів, є інші проекти.

Втім, місту цікавий будь-який інвестор, у якій би галузі (торгівля, переробка, виробництво) він не пропонував би свої проекти. Єдина умова, щоб інвестиційні проекти не завдавали шкоди екології.

Так, криза дуже вдарила по багатьох галузях, які найбільше залежали від банківської системи, зокрема й по будівельній галузі. Тому дуже важливо для нас і у даній ситуації довести інвестиційну привабливість міста, зокрема для тих, хто до кризи вже вкладав у цю сферу свої капітали. До речі, відповідно до домовленостей, що існують, планується далі провадити роботи з будівництва парогазової електростанції та поромної переправи.

Питань, які вимагають свого вирішення, дуже багато. Але ми не маємо наміру стояти на місці й чекати манни з неба. Криза кризою, а працювати треба – тут багато від нас самих залежить.

Тому, на завершення, скажу: в Ізмаїла – велике майбутнє. І нинішнє його керівництво стурбоване саме тим, щоб це майбутнє стало реальністю.

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті