Зарплата спотикання
Партія регіонів стверджує, що знає, де взяти гроші на підвищення прожиткового мінімуму і мінімальної заробітної плати.
– Ми маємо всі розрахунки, які є досить переконливими, щоб стверджувати, що сьогодні, відповідно до ситуації в Державному бюджеті, питання підвищення мінімальної зарплати і пенсії є реальним, – сказав Віктор Янукович.
Він також повідомив, що відповість на запитання, які ставлять опоненти з нинішньої влади щодо відсутності коштів у Держбюджеті для ухвалення рішення про збільшення рівня прожиткового мінімуму і мінімальної зарплати.
У свою чергу, Юлія Тимошенко стверджує, що підвищення прожиткового мінімуму викличе зростання інфляції. Що ж стосується коштів, то збільшення потребуватиме додатково 37,5 млрд грн.
– Для того, щоб зробити те, що вони пропонують, потрібно 37,5 млрд грн до бюджету. Це, по суті справи, – збільшити дефіцит бюджету на 10%. Таких грошей немає, це може призвести до емісії і величезної інфляції, – сказала Юлія Тимошенко.
Академік, директор Інституту економіки і прогнозування НАН України Валерій Геєць, вважає, що збільшення прожиткового мінімуму і мінімальної заробітної плати обернеться для України додатковим збільшенням дефіциту бюджету поточного року на 3-4% ВВП.
Коментуючи ухвалений парламентом 25 червня у першому читанні законопроект про підвищення прожиткового мінімуму, В. Геєць підкреслив, що такі лінійні рішення неефективні і шкідливі.
– Нам потрібно усвідомлювати, що ця криза повинна відновити рівновагу між реальними ресурсами і рівнем життя. На жаль, рівень життя повинен впасти. Така трагедія нашого сьогоднішнього дня, – зазначив експерт.
Про небезпеку погіршення фіскальної ситуації у зв'язку із запропонованим у законопроекті підвищенням прожиткового мінімуму до 808 гривень з 1 липня 2009 року попереджає аналітик фінансового ринку Дмитро Сологуб.
– За нашими розрахунками, у результаті спаду доходів бюджету (насамперед, за рахунок стрімкого спаду імпорту і обвалу ВВП) і незбалансованості Пенсійного фонду додатковий фіскальний дефіцит (крім 4% ВВП, передбачених у бюджеті) може скласти цього року 3-5% ВВП. Таким чином, єдиним реальним джерелом фінансування цих популістських заходів може служити емісія НБУ, що неминуче призведе до прискорення інфляції, – пояснив він.
При цьому аналітик зазначив, що в умовах гострої економічної кризи і негативних очікувань населення підвищення прожиткового мінімуму призведе до зростання споживання (насамперед, імпортних товарів) і збільшення попиту на долар (в умовах надзвичайного низького рівня довіри як до національної валюти, так і до банківської системи), відповідно підсиливши девальваційний тиск на гривню.
Раніше парламент відмовився ухвалити у другому читанні й у цілому проект закону про внесення змін до Держбюджету на 2009 рік, що стосувався розмірів прожиткового мінімуму і зарплати, внесений членом фракції Партії регіонів Михайлом Папієвим. Ухвалення цього документа підтримали лише 212 народних депутатів з 406. Законопроектом передбачалося, що з 1 липня прожитковий мінімум буде становити 808 грн, а з 1 жовтня – 848 грн. При цьому пропонувалося з 1 липня встановити мінімальну заробітну плату на рівні 825 грн, з 1 жовтня – 864 грн, з 1 грудня – 900 грн.
Криза на руку
Девальвація гривні змусила виробників вина, які не мають повного циклу виробництва, перейти на вітчизняну сировину. У минулому році первинне виноробство заявляло про проблеми зі збутом своєї продукції. Кон'юнктура ринку покращилася тільки восени 2008 року, насамперед завдяки девальвації гривні.
– Після того, як долар подорожчав – іноземна продукція автоматично зросла у ціні, тому ми перейшли на вітчизняну. Але, я гадаю, що ця тенденція протримається недовго, цінова перевага незабаром нівелюється, і виробники знову почнуть закуповувати сировину за кордоном, – говорить начальник виробництва вин ТОВ "Сандора" Віталій Юхименко.
– Криза дала нам можливість перейти на власну сировину. І у виробників сировини є можливість відвоювати ті позиції, які були втрачені перед імпортерами. Але, якщо ми не залишимо за собою свій ринок, то завтра прийдуть інші, і відсунуть нас, – говорить голова правління СВК «Лиманський» Петро Корнієнко.
На думку експертів галузі, для того, щоб винороби і далі використовували у виробництві вітчизняні виноматеріали, без державної політики заохочення компаній, які мають повний цикл виробництва, не обійтися.
– Уряду необхідно надати фінансову підтримку компаніям, які займаються селекцією винограду, впровадженням передових технологій переробки й контролю якості продукції, а також установити мінімальні ціни на вино, – говорить бренд-менеджер ТМ "Oreanda" Дарія Мартинова.
Схожі тенденції спостерігаються і на ринку тихих вин. Після девальвації гривні вітчизняні вина так само одержали перевагу у ціні, що на даному етапі є ключовим для споживача. До цього імпортовані вина коштували практично однаково з багатьма українськими винами. Завдяки цьому багато споживачів вважали за краще переходити на імпортні вина при невеликій різниці у ціні.
З початком же кризи, цінова перевага стала ключовою, і протягом вже майже цілого півріччя деякі виробники одержали відчутний приріст продажу власних вин.
Грошовий барометр
Золото котрий тиждень підряд завдає прикрощів інвесторам. За період з 3 червня по 3 липня воно продемонструвало найменшу прибутковість серед усіх видів найдоступніших вкладень.
Експерти стверджують, що якщо ціна опуститься нижче $900 за тройську унцію (31,1 гр.), то можна чекати корекцію ціни до $865 за унцію. Подібні прогнози фігурують на ринку з початку червня, оскільки ціни на жовтий метал у цьому періоді демонструють спадний тренд, показавши зниження за цей період майже 4%.
Показник золота – 2,5% став навіть набагато гіршим, ніж у фондів, які змогли за минулий місяць "зачепитися" у позитивній зоні. Інвестиційні фонди показали всього 0,05% прибутковості. Але вони хоча б опинилися у плюсі. Але фондовий ринок гостро потребує хороших новин.
– Негативно вплинуло на ринок несподіване погіршення споживчих настроїв у США, а особливо погані дані з ринків праці США та Євросоюзу, – говорить Анатолій Шевчук, начальник торговельного відділу ЗАТ "Фондова компанія "Автоальянс-інвест". – Вони дуже засмутили інвесторів і похитнули надію на швидкий вихід світової економіки з рецесії.
Найпривабливішими протягом останнього місяця виявилися депозити. Причому у періоді 3 червня – 3 липня питання валюти було не дуже принципове. Депозити у гривні, євро і доларі показали практично порівнянну прибутковість: 2,05%, 2,39%, 2,72%.
На ринку банківських депозитів фізичних осіб тривало зниження відсоткових ставок за терміновими вкладами у гривні з терміном залучення 1 місяць. Ставки знизилися в середньому на 0,16 пунктів і трималися у межах від 14,4% до 20,0% річних у гривні, у доларах та євро – не змінилися і трималися в межах від 7,0% до 12,5% річних у доларах, у євро – у межах від 5% до 12% річних.
За вкладами з терміном залучення понад 1 місяць ставки залишилися без змін, за винятком вкладів у гривні на термін 12 місяців. За такими вкладами ставка зросла на 0,14 пунктів (тримається у межах від 16% до 22,5% річних). У доларах середня ставка залучення на рік не змінилася і склала 11,3% річних (тримається в межах від 9,75% до 13,25% річних), у євро – 10,0% річних (тримається у межах від 7,5% до 13,0% річних) відповідно.
