«Довкілля: свята і святість» – так називалася стаття нашого спеціального кореспондента Богдана Сушинського («ОВ» від 6 червня 2009), в якій ішлося про драму, що спалахнула навколо захисту ботанічної пам’ятки природи місцевого значення «Віковий дуб» (розташованої на розі пр. Шевченка і провулку Матросова, неподалік політехнічного університету), майже під кроною якого було розгорнуте будівництво торговельної точки. Публікація викликала жвавий інтерес у читачів, які рішуче подають свій голос на захист дуба-патріарха, що дістав у народі назву «Чорна ніч». Сьогодні ми повертаємося до цієї теми.
Нагадаю, що конфлікт розпалився по тому, як поблизу дуба, майже під його кроною, було розгорнуто будівельний майданчик. Це насторожило екологічну громадськість, і передусім козаків, оскільки, за легендами, кілька століть тому його посадили козаки, і саме під ним прощалося з рідним краєм козацтво, яке відходило разом з отаманом Антоном Головатим на Кубань, аби заснувати там Кубанське козацьке військо. Зважаючи на вік цього дуба та пов’язані з ним легенди, 2003 року Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Одеській області (надалі – Держуправління) було оформлене охоронне зобов’язання щодо нього, як ботанічної пам’ятки природи місцевого значення «Віковий дуб». З цього документа випливає, що земля поблизу дуба, в площею 0,15 га, перебуває під охороною КП «Міськзелентрест».
У будь-якій іншій цивілізованій країні світу за таку ботанічну пам’ятку екологічна громадськість уже могла б бути спокійною, оскільки, за міжнародними нормами, на заповідній території цього дерева не повинні провадитися жодні будівельні роботи, там не повинно з’являтися жодних промислових чи торговельних точок, тобто по суті держава відводить цю землю заповідному дереву, щоб воно могло нормально розвиватися. Мабуть, так воно і було б у бідь-якій іншій країні, але тільки не в нас!
Знову ж таки нагадаю, що, на запит редакції, Держуправління повідомило, що «З ініціативи громадськості, Держекоінспекцією здійснено перевірку, за наслідками якої з’ясовано, що на прилеглій до вікового дуба території розташовано будівельний майданчик по реконструкції магазину «Автозапчастини», на що дозвіл надано Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області в лютому 2009 року. Але, згідно з природоохоронним законодавством, при здійсненні таких робіт власникам об’єкта необхідно було направити документи до Держуправління. Та оскільки до 18 травня, коли будівельні роботи були вже в розпалі, такі документи подані не були, власників об’єкта притягнуто до адміністративної відповідальності, а роботи рішенням Головного державного інспектора призупинено».
Але призупинено було лише на папері, оскільки в реальності роботи тривали ударними темпами. Тим часом у редакції з’явилося кілька документів, які проливають світло на те, хто ж насправді дав дозвіл на це будівництво. Ось офіційна відповідь ( від 25 травня) того ж таки Держуправління охорони навколишнього природного середовища, за підписом першого заступника О. Кисиля, на запит голови Громадської ради при цьому ж Держуправлінні Ю. Геращенка. І що ж виявляється? Цитую: «Висновком від 06. 03. 2001 р. № 646/03-09-12 Держуправління погодило проект відведення земельної ділянки ТОВ фірма «Іван» під магазин «Автозапчастини», з пунктом обслуговування і діагностики автотранспорту, за адресою: м. Одеса, проспект Шевченка, 2/4, за умови виконання низки природоохоронних заходів».
Зверніть увагу, що там написано: «За умови виконання!..» Ш-шас! Хтось там звертатиме увагу на цю вимогу! Та річ не в цьому. Виявляється, що саме Держуправління охорони навколишнього природного середовища, те Держуправління, яке грудьми повинно було стати на захист віковічного дуба, якраз і дало «погодження» на будівництво під ним підприємства, та ще й якого, в екологічному плані, небезпечного! Тепер зрозуміло, чому підприємці так спокійно йшли на порушення законодавства, адже заручилися підтримкою державної облорганізації, яка повинна була цей віковічний дуб захищати від будь-яких небезпек!
А тепер знову увага! Дозвіл цей було надано в лютому, а вже в листопаді перевіркою з’ясовано, що «чхати» ті бізнесмени хотіли на якісь там «умови виконання природоохоронних заходів». Що й засвідчено зараз довідкою Держуправління, в якій мовиться: «Під час перевірки дотримання природоохоронного законодавства (акт від 13 листопада 2001) встановлено, що ТОВ фірмою «Іван» протягом визначеного періоду не виконана жодна з умов висновку, у зв’язку з чим Держуправлінням відкликано зазначений висновок. Листами Держуправління про прийняте рішення проінформувало ТОВ фірму «Іван» та прокуратуру Одеської області».
І що ж відбувається далі? А далі відбувається те, що в Одесі в усі часи називалося «дуркою». Минуло вісім років, й ось, цитую: «12 травня 2009 року на адресу держуправління надійшо звертання громадян Масоцької Л.А., Зайкової І.Ю. стосовно узгодження проекту реконструкції магазину «Автозапчастини» під кафе на 32 посадкових місця з гральними автоматами… Матеріали поекту реконструкції відхилено висновком від 20 травня 2009 р. на підставі статті 28 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», оскільки проведення будь-яких будівельних робіт на території ботанічної пам’ятки природи місцевого значення «Віковий дуб» призведе до пошкодження та загибелі об’єкта природно-заповідного фонду».
До речі, зверніть увагу, що, незважаючи на лист до прокуратури та всі інші заборони, датовані 2001 роком, магазин все ж таки було споруджено, а зараз на будмайданчику відбувається вже його реконструкція! Га, як вам такий пасаж?! Гаразд, а як реагує на ці неподобства Державна екологічна інспекція? Ось витяг із довідки за підписом заступника начальника інспекції В. Халай на ім’я начальника Держуправління І. Любарського.
«Перевіркою з виїздом на місце встановлено, що на прилеглій території (під самою кроною вікового дуба) загальною площею 774,14 кв.м. розташовано будівельний майданчик, на території якого на час проведення перевірки проводились будівельні роботи по реконструкції магазину «Автозапчастини» під кафе з гральними автоматами. Дозвіл на виконання будробіт надано (№ 133 від 17.02.2009 р.) Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області громадянам Мисоцькій Ларисі Анатоліївні та Зайковій Ірині Юріївні, які є власниками будівлі бувшого магазину «Автозапчастини».
З представленої документації по проведенню реконструкції було надано: проект по реконструкції, в якому відсутній висновок державної екологічної експертизи, що суперечить ст. 14 Закону України «Про екологічну експертизу». Землекористування даного обєкта здійснюється гр. Зайковою І.Ю. та гр. Мисоцько Л.А. (написання прізвища подаю за оригіналом –Б.С.) на підставі «Договору на дольову участь у землекористуванні» (№№ 5470, 5471 від 31.10.2008 р.), укладеного Одеською міською радою в особі начальника міського управління земельних ресурсів Тютюнник О.В., яка, керуючись ст 12 Земельного кодексу України, підписала дані договори, що суперечить земельному законодавству України.
Також комунальним підприємством м. Одеси «Міськзелентрест» здійснюється порушення вимог ст. 28, ст 60 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», а саме: 4 квітня 2008 року, з порушенням Закону України «Про природно-заповідний фонд України», комунальним підприємством «Міськзелентрест», в особі директора Бобикіна О.П., укладено договір на утримання ботанічної пам’ятки природи місцевого значення «Віковий дуб» з гр. Зайковою І.Ю. та гр. Мисоцькою Л.А., що є порушенням вимог щодо режиму памяток природи.
По результату позапланової перевірки гр. Зайкова І.Ю. притягнута до адмінвідповідальності, направлено матеріали по призупинці будівництва. Директор комунального підприємства м. Одеси «Міськзелентрест» Бобикін О.П. на розгляд справи 23 квітня не з’явився, пояснень не надано».
З іншої довідки, на ім’я голови громадської ради при Держуправлінні Ю. Геращенка, за підписом самого начальника Держекоінспекції Ю. Третяка, дізнаємося, що, у відповідності до законодавства, Головним державним «…інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Одеській області винесено рішення від 27 квітня 2009 р., № 153, про тимчасову заборону (зупинення) проведення будівельних робіт по реконструкції магазину «Автозапчастини»…»
Після появи моєї попередньої статті про долю дуба, до мене звернулися десятки людей – козаків, студентів, активістів екологічного руху, пенсіонерів, – яким душа болить за історію і красу міста, з проханням будь-що докопатися до того, хто ж все-таки дав дозвіл підприємцям на це будівництво. Як бачите, завдяки документам, які я тут процитував, відповіді на всі запитання з приводу того, хто (принаймні формально) давав ці дозволи, ви, шановні читачі, отримали. А от, чому ті природоохоронні та містобудівні інституції, які покликані оберігати дуб, свого часу давали дозволи на будівництво, і чому не домагаються, щоб теперішніх заборон їхніх підприємці дотримувалися, – це вже питання сакраментальне.
А що ж відбувається поблизу дуба? Те, до чого всі ми з вами вже звикли. Поки триває все це пустопорожнє листування між відомствами, підприємці в черговий раз наочно демонструють усім нам, «наскільки вони глибоко і всебічно ігнорують» і наші державні природоохоронні органи, з іх лицемірством; і наші закони, і все це місто, з його пам’ятками природи та історії.
