Час підтвердив, що бібліотеки – незмінне джерело навчання, самоосвіти, духовного, естетичного і професійного вдосконалення кожної особистості. Будучи важливою ланкою людської цивілізації, «книжкові храми» залишаються одним з елементів прогресу та «вікном» у дивовижний світ премудрого друкованого слова. На превеликий жаль, особливо у сільській місцевості, це «вікно» можуть «зачинити» та ще й забити навхрест дошками.
Сьогодні, як ніколи, гострою проблемою залишається фізичне і моральне старіння книжкового фонду, який з другої половини 90-х років ХХ століття майже не оновлюється, а подекуди суттєво скоротився. Вміст бібліотечних полиць викликає лише розпач. І як результат – освітній рівень сільських жителів, у тому числі дітей та молоді, дуже низький. Через недостатнє фінансування бібліотеки рідко комплектуються сучасними фаховими і науково-популярними виданнями, зокрема, з основ ринкової економіки, підприємництва, менеджменту і маркетингу, комп’ютерної техніки та програмного забезпечення, новітніх технологій сільськогосподарського виробництва тощо. Таким чином сільчан, на відміну від міських жителів, обмежено в доступі до інформації, знань та досягнень цивілізації.
Також відлякують читачів від бібліотек не лише злиденність книжкових полиць, відсутність тепла (особливо взимку) та електроенергії, а й занедбаність та ветхість бібліотечних приміщень, які вже не одне десятиліття волають про поточний або капітальний ремонт.
У Любашівській центральній районній бібліотеці вже більше року не працює читальна зала, що хвилює директорку Любов Барську. Бібліотекарі пристосували під читальню коридор. А причина в тому, що через зливу протік дах і обвалилася стеля. Ця прикра подія сталася тоді, коли прибиральниця збирала воду, і її травмувало падаючими уламками. В результаті бідолашній жінці довелося певний час лікуватися у райлікарні. Тому до читального залу без шолома боязно заходити. У будь-який момент може впасти стеля.
Т.в.о. голови райдержадміністрації Михайло Панченко, коментуючи ситуацію, зазначив, що зроблено проектно-кошторисну документацію, і ремонт бібліотечного даху внесено в перелік першочергових робіт. Але поки що не знайшлося 250 тисяч гривень, щоб ліквідувати проблему, а районному бюджету такий ремонт не під силу.
Вимагають негайного втручання будівельників майже 36 бібліотечних філіалів в селах Любашівського району.
В Ананьївському районі капітального ремонту потребують 12 сільських бібліотек, а дві (на 4-ій дільниці міста Ананьєва і на 3-ій дільниці села Долинського) знаходяться в аварійному стані. До того ж, 15 бібліотек зовсім не опалюються, а у 8 немає світла. У більш-менш комфортних умовах знаходяться 2 районних і одна сільська бібліотеки, що опалюються природнім газом, а 15 – дровами та вугіллям. Про такий критичний стан справ на недавній нараді у райраді розповідала директор ЦБС Тамара Волочан. Бібліотекар також зазначила, що вся централізована бібліотечна система має лише один комп’ютер та ксерокс. Не вистачає для роботи таких банальних речей, як стільці, столи, стелажі, читацькі формуляри, каталожні картки тощо.
Сьогодні в бібліотеках тісно і некомфортно не лише читачам, а й самим книжкам. Приміром, нещодавно побувавши в Ананьївській районній дорослій бібліотеці, попросив заступника директора Ананьївської ЦБС по роботі з дітьми Надію Климчук показати бібліотечні запасники. Картина вражаюча: у приміщеннях, які потребують негайного ремонту, на високих стелажах тісняться тисячі старих видань, які становлять не лише матеріальну, а й духовну цінність.
З нових видань торік було отримано понад 2 тисяч примірників, що вкрай недостатньо. Власних коштів на закупівлю книжок немає, а виручених за надання платних послуг ледве вистачає на передплату періодики та придбання канцтоварів для дорослої і дитячої бібліотек міста.
Бібліотеки ряду інших районів області також не пристосовані для зберігання книжкових фондів, вони підвладні не лише мишам і вогню, а й іншим стихіям. Вогкість та пліснява нищать тисячі цікавих книжок, які потім неможливо замінити рівноцінними виданнями. Нині книжкові полиці заполонює сумнівної якості писанина. «Одноденні» видання розпадаються на шматки і стоять, зліплені до купи скотчем.
Щороку «вибраковується» півтисячі книжок за ветхістю або тому, що видання застаріло за змістом. Правда, сьогодні, при тотальній дорожнечі, книжки намагаються берегти, але тісні бібліотечні приміщення вже не можуть вмістити всієї книжкової мудрості.
На «задвірках історії» – радянська суспільно-політична література. Вето на її ліквідацію ще не знято, і шкода, якщо кануть у небуття (як це трапилося з дореволюційними виданнями) справжні шедеври радянського книговидавництва.
Передплата – ще одна проблема, якою переймаються нині працівники бібліотек. Скажімо, 2,5 тисячі гривень, виділених на друге півріччя 2009 року для сільських бібліотек Ананьївського району, вистачило на передплату районної газети та журналів. А це 37 найменувань. Тож, сьогодні жителі сіл району не мають змоги читати обласні видання «Одеські вісті» та «Чорноморські новини».
Не можуть познайомитися з життям нашого регіону також постійні відвідувачі бібліотек Любашівського района. А у смт Велика Михайлівка завідувачка відділу комплектації ЦБС Надія Васильєва продемонструвала майже порожні полиці, які колись прогиналися від великої кількості періодики та книжкових новинок.
Найкраще на Одещині налагоджена бібліотечна справа у Фрунзівському районі. Начальник відділу культури і туризму райдержадміністрації Олексій Осійчук турбується, щоб всі 27 бібліотек поповнювалися книжними новинками та періодичними виданнями.
Також приємне враження справляє бібліотека села Левадівки Миколаївського району, де господарює бібліотекар Валентина Маціборко. Рік тому вона переїхала у просторе відремонтоване приміщення сільського Будинку культури, але, на жаль, взимку тут прохолодно.
Хочеться віддати належне простим сільським бібліотекарям, які попри всі негаразди, фінансові та погодні, доносять книжну мудрість до своїх читачів, за власні кошти роблять ремонт у приміщеннях та облаштовують свої робочі місця, ремонтують книжки, влаштовують різні виставки, проводять заходи та конкурси. При потребі вони перетворюються на техпрацівників, двірників, будівельників.
І за свою працю в екстремальних умовах наші хранителі книжкової мудрості отримують мізерну зарплатню. Дуже шкода!
