Перший дзвінок в Одеській гімназії № 1 прозвучить першого вересня –не сумніваються ні в школі, ні в мерії
На передньому краї будівельного майданчика відбулася зустріч заступника міського голови Михайла Кучука і начальника управління капітального будівництва міськради Івана Стаса з дирекцією гімназії і представниками підрядної організації, що здійснює ремонтно-будівельні роботи на цьому об'єкті. Під сурдинку бурової установки і відбійних молотків обидві сторони однаково сповнилися оптимізмом – новий навчальний рік зустріне гімназистів у майже заново відбудованій школі. «Ми не сподіваємося, ми в цьому впевнені», – підбив підсумок під спільними сподіваннями Михайло Кучук.
А передісторія сумної долі гімназії цілком типова для старого міста. Підґрунтові води, штольні катакомб, прориви каналізації, сусідні будівництва – замасковані тихі вороги, з року в рік методично підточують підвалини будинків-пенсіонерів. Гімназію №1 біда застала зненацька прямо в розпалі навчального процесу. У грудні минулого року на очах став роз'їжджатися різнорівневий фундамент, захоплюючи за собою стіни, по яких розбіглися глибокі тріщини, грізно затріщали балки перекриттів. Гімназію визнали аварійною і, щоб уникнути біди, поспішили розквартирувати дітей по сусідських навчальних закладах.
Але це була легка частина проблеми. Складніше було з заходами для порятунку будинку. У першу мить подумували навіть зрівняти усе з землею і на цьому ж місці спорудити новий шкільний будинок з нуля. У мерії розглядалися кілька проектів. І переважив з позицій поміркованості той, у якому запропоновано було все ж таки зберегти наявне каміння, але зміцнити будинок своєрідною міцною лінією оборони з 169 паль, що стрічкою опоясують школу по колу. Тривала процедура тендера подолана, і право на провадження будівельно-ремонтних робіт дісталося БМУ-533, що і стало генеральним підрядником.
І робота закипіла. Як не натішиться директор гімназії Людмила Топчій, будівельники працюють в три зміни, швидкісними темпами, і навіть без перерв на уікенд. Воно і зрозуміло – терміни не розтягнеш. До середини серпня підприємство "Акваспецбуд" з Южного, котре і несе основне навантаження – створення захисного фундаментного пояса, зобов'язалося стягти його міцним вузлом, звільнивши поле будівництва внутрішнім загальбудівельним справам. Хоча вже і нині 3-й поверх вже доведений до ладу, 2-й готовий буде от-от, затримується через зовнішні роботи лише перший. Фасадну і внутрішню красу взяла на свої плечі сама гімназія, а от загальну кошторисну вартість зміцнення фундаментів у 3 млн грн звалив на себе міськбюджет.
Саме сьогодні УКБу приспів черговий транш в 200 тисяч на своєчасне підтримання фінальних будробіт, рапортує його голова Іван Стас. Що ж, на 16 метрів углиб одна за другою вростають палі, арматурний корсет метр за метром затягується навколо талії будинку, що після корінної реконструкції, у чому зовсім не сумніваються всі, хто знайомився з її ходом, прослужить ще багато років, зустрічаючи і проводжаючи першим і останнім дзвінками не одне покоління гімназистів.
