Ширяївський НВК «Олімп» «ЗОШ І – ІІІ ступенів – гімназія» найбільший в районі загальноосвітній заклад. Його одним з перших було газифіковано. Тут найчастіше провадяться навчання вчителів, олімпіади учнів. У цій школі, напевне, єдиний спортивний майданчик із підігрівом. Маючи таке велике господарство, безперечно, й доглядати його важче. На ремонти, облаштування класних кімнат, кабінетів, підсобних приміщень потрібно більше коштів, сил та й часу.
Щоб з’ясувати, як упоралися в «Олімпі» із підготовкою до нового навчального року, вирішила туди завітати. Причому, без будь-якого попередження. Тим паче, без супроводу посадових осіб.
Парадні двері ще пахнуть фарбою, але зачинені. Проте гомін у вікнах другого поверху свідчив, що там хтось є і щось робить. Одна молодичка, помітивши мою безпорадність, гукнула:
– Вхід збоку.
Заходжу причільними дверима до довгого коридора. Першими зустрічаю двох жіночок. Ще вітаючись з ними, помічаю, так би мовити, на задньому плані чоловіка на драбинці із плафоном в руках та ще двох жіночок. Одна з відром, друга зі шваброю, жваво перемовляючись, повернули в один з класів.
Як виявилось директор школи та більшість вчителів ще добувають відпустки, а господарює тут заступник директора школи з господарської діяльності Наталія Шпат. Доки ми проходили коридором, вона встигла розповісти, що школа в основному до нового навчального року готова. Єдине, що ще триває ремонт харчоблоку, та до початку навчання повинні завершити.
– Ось наш робітник Григорій Володимирович Гришан перевіряє всі освітлювальні прилади, дівчата протирають, а він вкручує плафони. Техпрацівниці витирають порох, миють підлоги, роблять остаточне прибирання.
В одному з класів ми застали саме за цією роботою Наталію Гостєву та Тетяну Латій.
А Наталія Миколаївна і в приміщенні, і надворі все оглядає, де ще що потрібно зробити, щоб, бува, чого не випустити з поля зору. Навіть сухі квітки на клумбах перед школою зриває, щоб не псували вигляду.
По одному відгалуженню коридора пробігло кілька хлопчаків. Прямуємо за ними і ми. Аж ось шкільна бібліотека. Тут господарює її завідувачка Лариса Гременчук. В цей час не тільки на стелажах, а й на підлозі розкладено великими стосиками книжки. Серед цього розмаїття людської мудрості Лариса Василівна видає школярам підручники. А вони, хоча й на книжках стоїть цифра одинадцять, штовхаються, сміються, кепкують. Бібліотекарка якось лагідно по-материнському намагається їх трохи втихомирити. Та що з них візьмеш? Доки в шкільних стінах, та ще й на канікулах, діти та й годі.
Дивлячись на цих школярів зі стосиками підручників, відчула, що в «Олімпі», образно кажучи, запахло вереснем. Та й на календарі до нього зовсім близько.
