Бюджет-2010

Бюджет популістський, передвиборний

Відмовчуватися не можна, хоча, кажуть, саме по собі мовчання – один з найбільш важко спростовуваних аргументів. Лише не тоді, підкреслю, коли ми говоримо про проект головного фінансового документа країни, про наш з вами кошторис на рік прийдешній.

Що ж, бюджет-2009 також був не ідеальним, але депутатському корпусу Ананьївського району, бюджетній комісії, фінансовому управлінню все-таки вдалося максимально оптимізувати його. В бюджеті проїдання вдалося вишукати внутрішні резерви, які були закладені, наприклад, по медицині на поточний ремонт – 300 тис. грн, на придбання – 150 тис. грн, по культурі – 150 тис. грн на ремонт, у графі «освіта» були закладені кошти для придбання нового автобуса і для ремонтів шкіл, а також з перевиконання місцевого бюджету на ремонт спортзали школи-гімназії №1 у сумі 140 тис. грн.

Таким чином, бюджет-2009 за усіх складнощів все-таки став якоюсь мірою бюджетом розвитку.

Кажучи про бюджет-2010, на мій погляд, слід одразу ж визначити його характер – передвиборний і віддалений від реалій хоча б з тієї причини, що має величезний дефіцит по країні у розмірі 30 – 40 млрд гривень.

Великі сумніви викликає прибуткова частина бюджету. Замість розвитку виробництва уряд провадить імпортно-орієнтовану політику, що загрожує знищенням місцевого, вітчизняного виробника. Немає чітких і зрозумілих програм щодо підтримання базових галузей економіки – машинобудування, хімічної, легкої промисловості тощо. Немає чітких статей бюджету, за рахунок чого наповнювати скарбницю.

Замість цього періодично акцентується на масових закупівлях імпортних товарів, що явно порушує баланс експортно-імпортних операцій і створює негативне сальдо.

Проект бюджету далекий від реалій дня. Люди це розуміють. Спілкуючись з керівниками нашої районної лікарні і відділу освіти, разом звертаємо увагу на те, що проект бюджету на 2010 рік передбачає фінансування зарплатні, нарахування на зарплатню, на енергоносії частково, щодо решти статей фінансування немає. То про який бюджет розвитку ми говоримо? Адже немає грошей на ремонт, немає грошей на придбання. Для прикладу: рентген-апарат Ананьївської ЦРЛ 1970 року випуску. Про яку якість надаваних медичних послуг може йтися? Діти сидять ще за дореволюційними партами.

Говорячи про окремі бюджети сільських рад, можна сказати, що це взагалі пародія. Вони не самодостатні, у більшості немає прибутку. І якщо уряд хоче допомогти селу, то не деклараціями про допомогу. Краще б реально профінансували ті ж дороги, клуби, медустанови, школи і взагалі сільське господарство.

Тому вважаю, що проект бюджету 2010 року скоріш за все не буде підтриманий парламентом, так і залишиться декларацією про наміри, а жити доведеться за тимчасовим бюджетом, після президентських виборів буде реальний бюджет.

М. Балан,голова Ананьївської районної ради

Дотацію підвищили на 70%, але...

Село Плавні Ренійського району – найменше за чисельністю населення. А з точки зору свого географічного розташування – одне з найвіддаленіших від основних транспортних потоків. Вірі Василівні Карталяну (на знімку) – єдиній жінці у корпусі сільських голів району – особливо важко. Що рік прийдешній їй готує у світлі бюджету-2010?

– Розпочнемо з того, що бюджет нашого села дотаційний. Якщо проаналізувати власні надходження і дотацію вирівнювання, то співвідношення буде приблизно п'ятдесят на п'ятдесят.

Зі свого боку ми робимо все можливе, щоб максимально наповнити свою скарбницю. І небезуспішно. За підсумками першого півріччя ми перевиконали план надходжень, і у другому півріччі спрацюємо не гірше.

Нам уже відомі цифри за новим бюджетом – дотація буде більшою. Так, якщо у цьому році за так званим першим кошиком нам виділено 85 тисяч гривень, то у 2010 році обіцяно 145 тисяч. Тобто, на 70% більше. Здавалося б, добре. Але все-таки це не ті гроші, яких сьогодні потребує село.

Я не випадково розпочала розмову з того, що наш бюджет – дотаційний. Село буде благополучним тоді, коли матиме у своєму розпорядженні власні доходи. А звідки їм взятися?

Була раніше у Плавнях потужна організація – "Сільгосптехніка", де працювали близько трьохсот чоловік. Перевели "Сільгосптехніку" до райцентру, де згодом і знищили. А який автопарк був у нашому селі?! 40 машин у боксах стояли. Це означає, що була робота у більш ніж сорока водіїв. Де вони зараз? Змушені були шукати роботу у містах, багато з них влаштувалися далекобійниками.

Політика повинна бути спрямована на те, щоб на селі було якнайбільше стабільних підприємств, а у людей – робочі місця. Причому з гідною оплатою.

А поки що наше село вимирає. Молодих людей не приваблюють ті зарплати, які одержують працівники сільгоспкооперативу. Нехай навіть з натуроплатою. Такі доходи влаштовують тільки тих людей, які вже ґрунтовно пустили у своєму селі коріння, які через вік вже не залишать обжите місце. А молодь виїздить.

До речі, Прем’єр-міністр, коли зустрічалася з сільськими головами, говорила про те, що прибутковий податок перераховуватиметься за місцем прописки працюючого. Якщо так, то селу трохи б легше стало у плані наповнення бюджету, адже наші люди працюють по всій Україні, приносячи доходи іншим бюджетам. Але як це зробити? Важко уявити цей механізм.

А поки що я по-доброму заздрю тим селам, де є ті або інші підприємства, де дохідна частина обчислюється набагато більшими сумами. За таких умов, коли є кошти, сільському голові просто приємно працювати, планомірно здійснюючи програму розвитку.

Антоніна БОНДАРЕВА,власкор «Одеських вістей», Ренійський район

Выпуск: 

Схожі статті