Сьогодні, після майже 10 років від початку реформ в аграрному секторі, що призвели не до піднесення, а до спаду сільськогосподарського виробництва, можна констатувати – черговий експеримент «по живому» не вдався.
Проте є в Ізмаїльському районі господарства, де змогли утримати ситуацію. І сьогодні багато в чому саме вони «роблять погоду». Роблять, зрештою, і районний бюджет. Одне з таких господарств – сільськогосподарський кооператив «Вікторія», розташований на землях села Утконосівки Ізмаїльського району. Про це господарство, про те, чого можна повчитися в утконосівських аграріїв, розповідає голова Ізмаїльської райдержадміністрації Сергій Ніколаєв:
– СК «Вікторія» щороку виробляє продукції на суму понад 6,5 млн грн. Господарство обробляє 4100 гектарів ріллі і 50 – багаторічних насаджень, займається також розведенням племінних овець – їхнє середньорічне поголів’я становить 2000 голів. Крім того, має 300 голів ВРХ і 500 – свиней. У господарстві зайнято майже 300 чоловік разом з працівниками підсобних і допоміжних підрозділів. Фонд оплати праці – понад 2 млн грн.
За всіх примх погоди, економічного і фінансового безладу, у господарстві спостерігається в цілому стабільність у виробництві рослинницької та тваринницької продукції, а це дає йому можливість надавати фінансову і матеріальну допомогу селу у розвитку його соціальної сфери, культури та спорту.
Серйозним випробуванням для господарства стали останні три роки. У 2007-му зерна одержано набагато менше наміченого. Господарство вижило за рахунок невеликого обсягу реалізації зерна, продукції тваринництва і державних дотацій у рослинництві і тваринництві, яких одержало понад 700 тис. гривень.
2008 рік, який здавався врожайним, ситуацію не поліпшив. Занижені ціни на рослинницьку продукцію і космічні – на обігові кошти, погашення 500 тис. гривень кредиту – все це не дало можливості оновити, основні засоби, але господарство за всіх труднощів спрацювало з позитивною рентабельністю – 24%.
Нинішній, 2009 рік, знову набрав цілий букет труднощів: при валовому зборі зерна 4 тис. тонн, соняшнику – 300 тонн ціни на рослинницьку продукцію, у порівнянні з минулими роками, удвічі нижчі. Б’є відсутність дотацій, високі ціни на ПММ, хімію тощо. Але не підвело тваринництво, приріст поголів’я, добрі прирости ваги відчутно допомагають у фінансових питаннях. Господарство, як і раніше, розраховує лише на свої сили, намагаючись успішно завершити сільськогосподарський рік, закласти основу під майбутній урожай, зберегти виробничий потенціал і працездатний, згуртований колектив фахівців – працівників всіх виробничих підрозділів. От і відповідь, навіщо і заради чого керівництво господарства взяло на себе таке навантаження – господарювати, коли на ріпакові та зерні можна заробити непогані гроші. Багатогалузеве господарство вести важче, але економічно у наших умовах вигідніше!
Є нові плани на 2010 рік. Буде закладено сад на площі 20 гектарів. Готується запровадження нововведень у вирощуванні насіння зернових; технічних і кормових культур; створення племінного репродуктора на базі ВРХ з розведення української м’ясної породи тощо.
Дуже цінно, що у господарстві зберігається все те позитивне, що напрацьовано десятиліттями. Насамперед це симбіоз рослинництва з тваринництвом. За останні 30 років практично не порушувалися сівозміни, провадиться ґрунтозахисний обробіток полів, що дозволяє зберегти родючість землі і робити мінімальні вкладення в хімію, ощадливо витрачати ПММ. В останні роки на 1 га ріллі витрачається всього 35 – 36 кг дизельного палива.
В усе це вкладено працю кожного працівника, який іноді робить практично героїчні подвиги заради свого рідного господарства.
Вважаю, що керівництво грамотно стимулює продуктивну працю членів СК. Механізатори і водії разом із зарплатою одержують надбавку за кваліфікацію, а також виплачується надбавка за стаж роботи механізаторам і тваринникам. Планується з 2010 року ввести доплату за стаж безперервної роботи, за сумлінну працю іншим категоріям працівників, у т.ч. фахівцям і керівникам.
Що ще сказати? В Утконосівці живуть чудові, працьовиті люди, які можуть цим пишатися. Вони розумно поєднують роботу в кооперативі і особистому домашньому господарстві, що дозволяє їм забезпечувати свої матеріальні потреби, виховувати і навчати дітей.
Переконаний, що мудрість директора СК Михайла Костянтиновича Стратіли, його професіоналізм, організаторські здібності, любов до землі – це запорука подальшого процвітання сільгоспкооперативу. Про особисті достоїнства самого Михайла Костянтиновича можна говорити багато, однак, безперечно, у його роботі також є недогляди. Але тут, згадуючи біблійну мудрість, можна сказати: нехай кине в нього камінь той, хто сам безгрішний.
У найближчому майбутньому у сільгоспкооперативах відбудуться звітно-виборні збори. Намічені вони і в Утконосівці. Хочеться вірити, що селяни віддадуть голоси за нинішню команду, яка не допустила розвалу і забезпечила стабільність, поступальність у розвитку господарства.
