На посаду головного агронома Великомихайлівського району Віктор Степаненко прийнятий нещодавно. Він впевнений: якщо пройде іспитовий термін, то більше в його трудовій книжці не з'явиться жодного іншого запису.
Зараз багато його однолітків прагнуть на заробітки до Італії, Португалії та інших "теплих" країв. Але він навіть не розглядає подібних варіантів. Позначається сила родових коренів. Віктор – продовжувач династії Степаненків, про яку вже були публікації в нашій газеті. Будучи вихідцем із села Кірового, він пройшов господарську школу директора ТОВ "Колос" Віктора Яловчука. Вирушаючи із батьком, механізатором-трактористом, на оранку, він набував багату практику ще до вступу до Цебриківського аграрного ліцею. А оскільки полюбив свою справу, зрозумілим кроком стало закінчення Одеського державного аграрного університету у 2007 році. І ось – випробовує себе як менеджера на зелених полях Великомихайлівського району.
Дебютантові дісталася непроста ділянка роботи. Землі тут, переважно, орні, і перевага віддається пшениці та ячменю. Для розвитку овочівництва або виноградарства немає водойм, з яких можна було б черпати воду для краплинного зрошення. Тут і наздогнали молодого фахівця перші проблеми.
– Для створення водоймищ, потрібно бурити свердловини. А на їхнє буріння та облаштування водопроводів немає грошей, – пояснює він. – Друга складність у тому, що цього року господарствам не виділено дотацій. З надією на цю підмогу багато хто даремно відкривав нові рахунки.
Черговий проект дотацій повинен розглядатися у січні 2010 року. Але велика ймовірність того, що у боротьбі за титули народним депутатам буде не до фермерів. Останні, у свою чергу, через ціни на зерно, встановлені у цьому сезоні, і так спрацювали із нульовим прибутком. У районі вже є господарства, що "прогоріли".
– За оперативною звітністю завершено сівбу озимої пшениці, триває сівба ячменю. Третину орних територій відведено під озимий ріпак. Посівна пора завжди найгарячіша, – вважає Віктор. – Але тепер вона стала ще й ризикованою.
Дійсність така, що сьогодні агрономові обов'язково треба бути і економістом. Віктор чудово розуміє, що польові роботи здійснюються на останні кошти. І тепер лише березень покаже, на які гроші люди будуть збирати новий урожай.
Йому ж, як представникові земної професії, нерідко доводиться жити, як моряку нехай не далекого, але, в усякому разі, каботажного плавання. На поля доводиться їхати з ранку і пропадати до вечора... наступного дня. У районі близько 30 господарств, об'їхати їх і поспілкуватися із колегами-агрономами, зібрати оперативну інформацію, провести спільне обстеження полів, дати консультації, вивести прогнози – це цілорічний інтенсив за рішенням завдань, нерідко прямо протилежних одне одному.
Як, наприклад, говорить В. Степаненко, залишити після жнив стерню вище 10 см: у ній можуть завестися шкідливі комахи. Але спалювати її, як робить дехто, – технологічний злочин. Стерню потрібно приорювати. "Штурпаки", перемелені із ґрунтом, створюють ефективне підживлення, рівносильне внесенню 4-5 тонн перегною.
Зараз, коли земля відпочиває від лемеша, активізуються мишовидні гризуни. Збитком загрожують ріпакові пильщики, жужелиці, озима совка. Нещодавно завершено заходи проти листоїда. Відпочивати ж ніколи...
