…Звивистою дорогою машина голови кооперативу заповзла на пагорб, звідки відкриваються гарні краєвиди на озеро Китай. Тут, за селом, розташована гусеферма СВК «Родина». Стадо сріблясто-сірих гусей на тисячу голів дружно загелкало. Птиця чиста, гарна. Ще б пак – щодня стадо приймає водні процедури. Буває, гуси так захопляться, що пастуху Миколі доводиться сідати у човен і веслами виганяти птицю на берег.
Подружжя Микола і Любов Єнікови вдвох справляються з усією фермою. Вони вже і живуть тут – облаштували одне із приміщень під спальню, поставили телевізор. Квіти на підвіконнях і фіранки на вікнах – затишно, як вдома!
– Ми, як космонавти на орбіті, цілодобово разом, – сміється Люба.
Мати сьогодні на селі роботу, причому, стабільно оплачувану, – це вже велике благо.
СВК «Родина», базове сільгосппідприємство села Приозерного, де ми сьогодні перебуваємо, – одне з міцних, стабільних підприємств, що працюють на території Кілійського району. Чотири роки цим кооперативом керує Віктор Іванович Носач.
– Люди у нас – мудрі, – говорить голова. – Вони зрозуміли, що треба зберегти цілісність господарства. Тому що це – робочі місця, а отже, можливість заробляти і утримувати родину. Ми зберегли інфраструктуру свого підприємства такою, якою вона була у попередні роки: гараж, тракторна бригада, зернотік.
СВК «Родина» – один з небагатьох кооперативів у Кілійському районі, що утримує майже всі види живності, нехай небагато, переважно для своїх потреб, але все-таки… Є в цьому господарстві невелике стадо великої рогатої худоби, зокрема 50 дійних корів. Можна було б прагнути більшого, але стримують низькі закупівельні ціни. Наприклад, молоко Кілійський м'ясо-молочний комбінат «Титан» закуповує усього по 1 грн 32 коп. за літр. Знизилися останнім часом і закупівельні ціни на яловичину.
Останнім часом у СВК «Родина» свинопоголів’я не було, і приозерненці вирішили заповнити цю прогалину. Закупили для початку 10 свиноматок, які вже принесли 90 поросят. Як говорить керівник, для потреб господарства вистачить, а далі видно буде.
Є в кооперативі отара овець на 360 голів і навіть два десятки кіз. Це дає можливість цілком забезпечити жителів села смачною поживною бринзою.
Якщо говорити про економічну доцільність, то, за словами В.І. Носача, ферма ВРХ виходить по нулях, а от птиця дає добрий прибуток. Так, у 2008 році СВК «Родина» реалізував 10 тисяч голів гусей по 20 гривень за особину – виручених коштів вистачило на закупівлю пального для проведення комплексу весняних сільгоспробіт. Щоб вирощувати свій молодняк, закупили і встановили інкубатор. Гусенят і курчат кооператив вирощує як для своєї ферми, так і для населення. Молодняк купують не лише жителі сіл Кілійського району, але й сусідніх районів. У цілому рентабельність гусеферми становить 30%. Приносить кооперативу копійку і вівцеферма.
– Без тваринництва не можна, – говорить Віктор Іванович. – З тієї простої причини, що ферми поглинають всі відходи цеху рослинництва і переробних цехів. У нас є млин, від виробництва борошна залишаються висівки, які згодовуємо птиці. Працює олійня – макуха, що залишається, теж іде на корм худобі. Таким чином, відходи перетворюємо на доходи.
Є ферми – є необхідність закладати кормовий клин, що дуже важливо для дотримання сівозміни. А це – стабільні врожаї. Так, минулого року врожай пшениці у СВК «Родина» склав 32 центнери з гектара, озимого ячменю – 35 центнерів з гектара, що вище за середньорайонні показники.
Рослинництво, як і раніше, залишається найприбутковішою частиною виробництва. У цифрах це продемонстрував головний бухгалтер підприємства Микола Пантелійович Осмокеску, який цими днями, до речі, відзначив свій 60-річний ювілей.
-У нинішньому сезоні пшениця дала рентабельність 57%, соняшник – 46%, ріпак – 55%. У цілому по господарству очікується рентабельність на рівні 37%, що, я вважаю, непогано. Якщо говорити у грошовому вираженні, то рік ми закриваємо із прибутком у розмірі 855 тисяч гривень.
Цілеспрямована робота на позитивний економічний результат дозволяє СВК «Родина» щорічно поповнювати машинно-тракторний парк.
– За останні 4 роки наше підприємство придбало 20 найменувань техніки, зокрема два нових комбайни «Єнісей-950», вантажно-розвантажувальну техніку для зернотоку, трактор, сівалки, культиватори та інший інвентар, – розповідає В.І. Носач. – Таким чином, СВК «Родина» має у своєму розпорядженні повний набір техніки для провадження всіх технологічних операцій. Хіба що у період збирання на допомогу залучаємо 1-2 комбайни. Звичайно, потрібно йти у ногу з часом, впроваджувати нову техніку. Хто перейде на нову технологію, у того буде майбутнє.
Говорячи про успіхи підприємства, які даються колективу дуже важко, фахівці не могли не відзначити загальнодержавну тенденцію скорочення підтримки сільгосптоваровиробника. Так, у 2007 році виробництво дотувалося за десятьма позиціями: за посіви озимих та ярових (107 тис. грн), закупівлю добрив (7 тис.), здану вовну (3,7 тис.) тощо. Усього СВК «Родина» одержав від держави 209 тис. грн. У 2008 році в цілому отримано близько 160 тис. грн дотацій, уже за шістьома позиціями. У 2009 році підтримка сільгосптоваровиробника скорочена до мінімуму.
– А от якщо подивитися на динаміку виплати податків, то вона буде іншою – щорічно зростає, – відзначає керівник кооперативу. – Так, у 2008 році СВК «Родина» перелічив близько півмільйона всіх податків і зборів. У 2009 році буде ще більше.
Що таке для села стабільне підприємство? Це 60 – 100 робочих місць. Це – послуги населенню. Наприклад, цієї осені підприємство виділило п'ять тракторів, і за один тиждень були поорані всі 700 городів жителів Приозерного. Підприємство виділяє техніку для підвезення питної води, для санітарного очищення села, допомагає вирішувати інші побутові питання.
– Розробляючи тактику і стратегію роботи, ми на перше місце ставимо добробут людей, – сказав на завершння розмови В.І. Носач.
…Польовий стан. На лінійці готовності стоїть сільгоспінвентар. Під навісами – нові комбайни. У майстернях кипить робота – механізатори Віктор Дану, Валерій Боцу, Володимир Киструй і багато інших завершують ремонт тракторів. Роботою на цій відповідальній ділянці керує досвідчений фахівець Микола Павлович Наку.
– Весна в наших південних краях завжди приходить зненацька, – говорить головний інженер. – Тому вже сьогодні ми повинні бути готові вийти у поле.
