Буквально жоден злочин, що скоюється проти особистості, гідності людини, не може бути вирішеним у суді без висновку експертизи. Саме він є одним з найважливіших доказів. Залишається тільки шкодувати, що уявлення про роботу цієї служби у багатьох досить недостовірні і поверхові. Начальник Одеського обласного бюро судмедекспертизи, професор з трудовим стажем понад 40 років Григорій Кривда розповідає про неї як фахівець.
Це дуже давня енциклопедична творча галузь практичної медицини, за допомогою якої можна досліджувати дуже складні життєві ситуації, зокрема і кримінальні.
Препарування тіл померлих, що, власне, найбільше і породжує зумисно емоційні судження, складає аж ніяк не основну частину діяльності експертів, а тільки 30% її загального обсягу. Проте ці висновки часто найбільше впливають на висновки суду. Особливо, якщо мають місце ознаки насильницької смерті. Таку експертизу також можуть ініціювати підозри на те, що смерть хворого викликали неправильно поставлений діагноз і неправильне лікування.
Крім експертів загального профілю, служба включає також лабораторні підрозділи. Так, є спеціальний відділ, де вивчають речові докази, на яких залишені сліди біологічного походження, наприклад, кров.
– Це унікальна лабораторія, єдина на всю Одеську область, – не без гордості говорить Григорій Федорович. – Там працюють такі рідкісні фахівці як цитологи, імунологи, токсикологи, гістологи, медичні криміналісти. А також фахівці в галузі ДНК. Їх готують на кафедрі судової медицини Одеського державного медичного університету – єдиної в Україні. Відповідно наше бюро є лідером з впровадження технологій для дослідження ДНК. З цих питань до нас звертаються більшість областей країни. Тому доводиться робити до 10 тисяч аналізів на рік.
Крім того, у травні 2009 року тут відкрився регіональний центр молекулярно-генетичних експертиз. На базі його досліджень уже захищені одна докторська та одна кандидатська дисертації.
Об'єктами дослідження служби СМЕ у 45% випадків є живі особи. Це потерпілі, підозрювані та інші, хто одержав тілесні ушкодження при побутових травмах, ДТП або нападах на них злочинців. Словом, це медицина катастроф!
Щоб установити наявність цих ушкоджень, визначити їхній термін давності, прижиттєвість, міру їхньої тяжкості, з'ясувати, яким знаряддям вони завдані, експерти використовують такі ж методи обстеження людини, які застосовуються в усіх сучасних поліклініках. Тому служба СМЕ перебуває у структурі Міністерства охорони здоров'я України і фінансується з місцевого бюджету через відповідне управління облдержадміністрації. Проте при цьому більшість завдань бюро одержує від органів міліції, менше – від судів і прокуратури. І ця свого роду дворівнева підпорядкованість створює полюси робочих проблем.
Без аналітики судмедекспертів слідство не просуватиметься, і вони як співробітники державної структури безвідмовні у сприянні цьому процесу. Але, з другого боку, завжди хочеться, щоб слідчий поводився розумно і раціонально. Адже є чимало прикладів, коли на ділі виявлялося, що міліцейські завдання необгрунтовані і були дані про всяк випадок, щоб виправдати свої неграмотні дії.
Досить часто подібне виникає і у ситуаціях, коли адвокатові для відпрацьовування гонорару потрібно продемонструвати активність щодо підзахисного. І стряпчі домагаються призначення додаткових або повторних експертиз. Експерти не знаходять тут вагомої мотивації з боку захисту, тому що і так несуть кримінальну відповідальність за точність і об'єктивність діагнозу. Але оскільки на це є санкція суду, змушені дублювати свою ж власну роботу.
Непоодинокі випадки виклику їх до суду, де їм для дотримання процесуальних формальностей, доводиться озвучувати ті ж висновки, які вони до цього надали у письмовому вигляді.
Крім ущемлення професійної гідності, перетворення експерта у суфлера завдає службі і матеріального збитку. Тому що бюро СМЕ провадить ці заходи і поїздки за викликами за рахунок бюджетних коштів, відміряних, як правило, – в обріз. Їх ледве вистачає на проведення майже 10 тисяч розтинів, що є середнім навантаженням по області за рік. Усього ж, судячи з річних звітів, судмедексперти виконують до 50 тисяч експертиз і досліджень. До слова, всі матеріали з описами та висновками друкуються на щільному ксероксному папері у двох примірниках, причому перший аркуш замовляється у друкарні як титульний. Витрати, необхідні для цього, наближаються до одного мільйона. Близько 5 мільйонів вкладено в обладнання лабораторії по ДНК.
Місцем діяльності багатьох лікарів-експертів є морг. Григорій Кривда говорить, що, крім міського моргу, розташованого в Одесі, у Валеховському провулку, в області є ще 22 районні, вони ж, по суті, – і міжрайонні відділення. Розмови під час відряджень з кількома районними експертами змалювали не райдужну картину умов їхньої праці. Вони й попросили написати про це.
По-перше, важко їм доводиться тому, що лікарів з такими знаннями у районах майже удвічі менше, ніж належить за штатним розкладом. Закривати вакансії випускниками медичного університету майже не вдається, тому що батьки молодого ескулапа не для того оплачували його навчання, щоб він поїхав у село на зарплату 700 – 800 гривень, які становлять, як правило, стартову для лікаря-початківця. Наприклад, у Біляївському районі працює тільки один фахівець, – замість п'яти, належних за штатом. У цьому році за даним профілем було підготовлено двох фахівців з місцевого медперсоналу. Але їх чомусь відправили до Черкаської та Миколаївської областей.
Важкі і умови роботи експерта. Найнебезпечніше у ній – великий ризик заразитися при розтині такими страшними захворюваннями як туберкульоз, СНІД, гепатит. Багато в чому це визначається погано облаштованими моргами. Так, уже два роки не можуть установити у своїх моргах імпортні холодильні камери, закуплені на бюджетні гроші, головні лікарі Ананьївського, Білгород-Дністровського, Красноокнянського районів. Тому препарувати доводиться трупи із сильними ознаками розкладання.
До особливо проблемних сміливо можна віднести морг у Березівці. Він складається з двох невеликих кімнат, які погано, а іноді і взагалі не опалююються. Стіни приміщення, нагріті грубкою, не захищають від холоду. Узимку провадити дослідження тіл доводиться при температурі нижчій, ніж на вулиці. Валентина Кириляк працює там, як на фронті.
Морг у Красних Окнах взагалі в аварійному стані. Там навіть відсутній водопровід, і лікар носить воду відрами, а, щоб зігрітися, освоює суміжні професії дроворуба і опалювача. Обласна колегія охорони здоров'я не раз критикувала занедбаний стан Білгород-Дністровського моргу. Але позитивної реакції немає. Скупляться на увагу до цих питань і у Комінтернівському районі.
Який же висновок напрошується: для медицини катастроф потрібні катастрофічні умови?
