Наш смутний час з його невтримною приватизацією породив новий стан бізнесменів-мільйонерів. Тих, хто має перед своїми працівниками величезні борги, але навіть, як кажуть, і у вус не дме, щоб повернути людям похилого віку і дітям зароблені давним-давно гроші. Ці суми кочують з року в рік, з наради до наради на всіх обласних рівнях.
От і результати минулого року зовсім не втішливі. У боржниках ходить понад сто підприємств області, керівники яких під усілякими приводами зволікають з видачею зарплати. А борг уже нараховує 43,4 млн гривень... Їх, боржників, поіменно неодноразово називала і наша газета.
Спочатку ця «стихія» виникла при визнанні деяких підприємств банкрутами. Тоді колишні керівники не прогавили своєї вигоди, щоб одержати ласі шматочки основних фондів у свої кишені, а про робітників геть-чисто забули, переадресувавши їхні проблеми судовиконавцям з купою неліквідів на територіях заводів. І сьогодні в області налічується 28 таких підприємств, де колишні працівники багато років чекають на повернення боргу у 14,4 млн гривень. І чекати, очевидно, їм доведеться багато років, тому що за рік число таких банкрутів-боржників зменшується лише на 2-3 одиниці.
А потім злісні неплатники з'явилися і на так званих «економічно активних» підприємствах. Тут, на жаль, теж зрозуміли, що їм не треба особливо квапитися з видачею заробітної плати. Використовують гроші насамперед з іншою більш прибутковою для себе, метою. Адже як показує багаторічна практика, за це лише для вигляду покартають або пострахають копійчаним штрафом...
Зосередимо увагу ще на одній проблемі, що розростається сніжною лавиною. Мова йтиме про комунальні підприємства області. У цьому секторі економіки заборгованість щодо заробітної платні теж перевищила 14 млн гривень і зросла за минулий рік на 330 відсотків! Основні «творці» цього величезного боргу дислокуються в Одесі, хоча їхні «родичі» є й у Білгород-Дністровському, Балтському, Березівському, Кодимському, Роздільнянському і деяких інших районах.
У чому ж причина такого становища? Якщо послухати керівників головних управлінь праці та соціального захисту і розвитку інфраструктури та енергозабезпечення облдержадміністрації, які нещодавно виступали зі звітами щодо цього питання на апаратній нараді у губернатора, то все зводиться до того, що, виявляється, занижені тарифи на надавані комунальні послуги і низький рівень оплати населенням цих послуг. Причому це сумнівне «рятувальне коло» кидається зі звіту у звіт, на нарадах різного рівня.
Невже ці керівники ніколи не чули і не знають, що тарифи за надавані комунальні послуги і сьогодні в Одесі дуже завищені, що визнано навіть на державному рівні? Що одесити, наприклад, платять не лише за необґрунтованими розрахунками, але й ще за такі послуги, які ніколи і в очі не бачили, а якщо й бачили, то так рідко, що їх можна перерахувати на пальцях однієї руки.
Що ж стосується заборгованості населення, то цей «аргумент» висмоктаний з пальця. Напевно, слід комусь із тих же обласних керівників побувати в місцях, де приймаються такі платежі, щоб побачити платників людей, які годинами стоять у черзі. Та й відсотки щомісячних оплат за офіційною статистикою ніколи не викликали особливої тривоги. Вони часто перевищують навіть сто відсотків.
Виходить, не там шукаємо, якщо взагалі хочемо відірватися від сотень «рятувальних» цифр різних сумнівних моніторингів і клішованих доказів. Для підтвердження сказаного зупинимося лише на одному з перерахованих вище комунальних підприємств – «Одесміськелектротранс», яке, як уже було сказано, заборгувало своїм працівникам 5,4 млн гривень.
Водії тролейбусів і трамваїв один час із цього приводу вирішили страйкувати, але щось їх швидко заспокоїли, так нічого виразно і не пообіцявши, і заборгованість не зменшивши. Але зате більш відверто тут стали закривати очі на дуже грубі порушення, що діються на громадському транспорті.
Уже стало звичайним явищем, наприклад, коли ледве чи не кожному другому пасажирові не видається проїзний квиток, «модно» стало збережені талони повертати кондуктору при виході, щоб той знову пускав їх «в обіг».
Ця система набула свого подальшого розвитку, коли тролейбуси і трамваї стали їздити взагалі без кондукторів, а пасажирів на кожній зупинці пропускати лише через передні двері, відбираючи гривні і не видаючи взагалі ніяких проїзних документів.
Хто тут здійснює контроль, одному Богу відомо. Не будемо зараз займатися докладними бухгалтерськими підрахунками. Нехай це зроблять правоохоронні або інші контролюючі органи, на яких це покладено за обов'язком служби. Але візуально можна припустити, що тут мова йде про багато десятків тисяч гривень. Чи не тому так швидко притихли водії тролейбусів і трамваїв, та й число кондукторів явно зменшилося. А громадського транспорту у години пік довго взагалі немає на лінії...
Зате керівництво галасує, а з ним і виконком Одеської міської ради. А привід тут уже інший – мовляв, не повністю заповнюються витрати за проїзд пільгових пасажирів. Хоча порахувати реальні витрати на це ніхто не квапиться, та воно, мабуть, і не в інтересах транспортників.
Справедливості заради слід зазначити, що Територіальна державна інспекція праці в Одеській області докладає чималих зусиль, щоб покращити становище, зменшити суму заборгованості щодо заробітної платні. Але її зусилля залишаються малоефективними, а то й безрезультатними. Скажімо, за минулий рік було проведено понад дві тисячі перевірок, винесено 365 постанов про накладання адміністративного штрафу. Рішенням судів з однієї тисячі посадових осіб було стягнуто 367,8 тисячі гривень. Варто поділити ці дві цифри, щоб переконатися: для керівників підприємств це просто шпилькові уколи. Та й зазначені суми вони не завжди оплачують із власної кишені.
Є випадки суворіших приписів. Скажімо, до органів прокуратури було надіслано минулого року 196 матеріалів на керівників підприємств, які порушили законодавство. Порушено 57 кримінальних справ. А що ж далі? Щось ми не чули хоча б про одну «гучну» акцію, яка б послужила повчальним уроком і для інших.
Проблема втоплена у всіляких суперечках на всіх рівнях. Порушники ж, мільйонери-боржники, лише слухають та знай собі посміюються. Вони-то законодавство добре вивчили і вміють шанувати Кримінальний кодекс. А там все так викладено чиєюсь дбайливою рукою, що навіть злісного неплатника ніяк до належної відповіді й не закличеш. І все-таки щось треба робити. Хоча б заради дітей, які разом з батьками незаслужено обділені навіть шматком хліба насущного...
