У Білгород-Дністровському краєзнавчому музеї на одному із стендів тематичної виставки «Покоління переможців», присвяченої 65-й річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні, разом із фронтовими листами та документами років війни розташована похоронка на ім'я Вєсті Григорія Івановича. На щастя, це похоронне повідомлення виявилося помилковим, як і багато тисяч інших відправлених поспішно.
Наприкінці березня у день відкриття цієї виставки мешканець Білгорода-Дністровського Григорій Іванович Вєсті особисто був присутній на ній, щоб разом з іншими ветеранами чергового разу побачити похоронну довідку на своє ім'я.
Уродженець Акермана Григорій Вєсті після визволення міста у серпні 1944 року був мобілізований до Червоної Армії. У роки війни служив рядовим у кавалерійській частині. У складі сил 3-го Українського фронту під час останньої великої оборонної операції Червоної Армії проти німецьких військ у районі озера Балатон був поранений. Кавалерійський корпус, у якому служив рядовий Вєсті, знищили цілком. Його, знекровленого, непритомного і без документів підібрали сапери. Після того грудневого нищівного бою безліч похоронних листів було відправлено по містах і селах. Такий же скорботний лист про загибель Григорія Вєсті 22 грудня 1944 року надійшов до його рідних в Акерман. Як заведено у таких випадках, його «поховали». До свого рідного міста Григорій Іванович, який одужав після поранень, повернувся лише у 1948 році.
