Волоський горіх
«Багато чув про користь волоського горіху. Хочу посадити його на своїй садибній ділянці. Будь ласка, напишіть про це дерево. Коли його краще посадити? З повагою,
Степан Бойченко».
Горіх живе близько 400 років, в Україні зустрічаються екземпляри віком понад 700 років. З одного дерева збирають 150 – 200 кг плодів. Плоди горіха дуже цінні, у них майже 77% олії, близько 20% білкових речовин, значна кількість вітамінів та мінералів. Має він добрі лікувальні властивості. Отож, кожен дбайливий господар воліє мати волоський горіх у своєму садку.
Вирощений з насіння горіх вступає в пору плодоношення на 8-10-й рік, а повний урожай дає на 15 – 20-й. Щеплений горіх починає давати врожай на 5-6-й рік. Найкращий грунт для волоського горіха – чорнозем, прирічні суліски і навіть піски, але з гумусним шаром та глинистим прошарком. Він належить до вологолюбних рослин.
Висівають горіхи у добре підготовлений грунт восени або навесні, загортаючи їх залежно від розмірів на глибину від 5 до 12 см. У сіянців швидко розвивається стрижневий корінь, тому насіння краще висівати безпосередньо в сад. Для весняної сівби горіхи стратифікують у вологому піску в льоху протягом 2-3 місяців. Якщо плід покласти у грунт на шов, то сіянець швидко росте й починає плодоносити на 5-й рік, а коли верхівкою вниз – то лише на 8-й. В 1-річному віці саджанці висаджують на постійне місце.
Найкращі сорти волоського горіха для України – Парадокс, Гроновий, Паперовий, Бомба.
Прополка
Огородники на собственном опыте убеждаются в том, что без прополки, скажем, картофеля, лука, чеснока, кукурузы и многих других культур, хорошего урожая не жди. Это трудоемкий способ защиты растений от сорняков.
Чтобы уменьшить количество прополок, уже через 4 – 5 дней после посева, когда всходы еще не появились, почву в междурядиях боронуют тяжелыми граблями. Благодаря этому уничтожается основная масса проростков сорняков. Позже почву регулярно рыхлят каждые 7 – 8 дней.
Большие сорные растения, если они еще не образовали семян, вырывают с корнем и складывают в компостную кучу. Их также можно использовать для мульчирования междурядий.
После сбора урожая участок также следует прополоть, освободить его от растительных остатков.
Кале
«Сусідка по садибній ділянці порадила посадити капусту кале. Розкажіть про неї хоча б коротенько.
Ганна Шумейко».
Ця рослина із родини хрестоцвітих. Листя у неї мережливе і буває різних кольорів – від темно-зеленого до фіолетового. Частіше всього вона використовується як прикраса для страв і як овоч для салатів.
Традиційна капуста кале має листя темно-зелене. На смак вона нагадує звичайну білоголову капусту. Використовують її свіжою.
Помочь аргусу
«Порадовал меня аргус – ягод множество. Но вдруг на них начал появляться белый налет. Как спасти урожай?
Наталья Охрименко»
Такое беспокойство появилось и у других наших читателей. Белый налет на ягодах аргуса не что иное, как сферотека, т.е. подобие мучнистой росы. Вам, уважаемая Наталья, надо было до появления пятен опрыскать кусты бордоской жидкостью. Но поскольку болезнь появилась, не теряйте время и дважды опрыскайте их настоем коровьяка. Он настаивается трое суток в такой пропорции: 4 кг коровьяка на 1 ведро воды.
Многие читатели сообщили, что на высохших ветвях появились красные наросты и пятна. Спрашивают: какой вред они наносят? Вреда от появления грибка фузариума на омертвевшей древесине нет. Но надо сразу же срезать и сжигать сухие ветки.
Клей для ловчих поясів
Його легко приготувати зі смоли, сала і стеарину (10:6:5,5). Ці речовини обережно розтоплюють на помірному вогні. До самого охолодження суміш старанно розмішують.
Перевіряють масу, чи достатньо вона густа. Для цього треба взяти краплю гарячої рідини і нанести її, наприклад, на металевий лист, де вона швидко охолоне. Крапля не повинна стікати з нахиленого листа.
З газетного паперу, а ще краще зі старої матерії, роблять смугу шириною 10 – 20 см і вдвічі довшу за окружність стовбура. Пояс складають удвоє і закріплюють на стовбурі (на висоті 50 – 60 см) шпагатом, м’яким дротом так, щоб він тісно прилягав до кори, але нижній край пояса дещо послаблюють.
Потім широким пензлем наносять клей тонким шаром шириною до 10 см. Можна також намазувати клей безпосередньо на стовбур.
Цей клей через деякий час необхідно поновлювати.
Ловчі пояси накладають з червня до вересня (для яблуневої плодожерки – із середини червня до середини серпня; для зимового п’ядуна – у середині вересня). Зняті пояси знешкоджують.
