Світська хроніка
У гардемарина вкрали «корабель»
Дмитро Харатьян позбавився автомобіля. В Москві був викрадений його позашляховик Toyota Land Cruiser 200, вартість якого сягає трьох мільйонів рублів. Сталося це біля одного з будівельних магазинів, де дружина Дмитра Марина Майко купувала кахлю для ремонту. Її супроводжував водій, який вирішив допомогти їй донести покупки.
"Коли Марина з водієм вийшли на вулицю, машини вже не було", – сказав Харатьян.
Він одразу ж зв'язався з міліцією. Проте затримати зловмисників поки не вдалося.
«Пригласите танцевать»
Чарівна Жанна Фріске, яку називають головною прикрасою "Кінотавра", влаштувала на фестивалі спекотні танці. За вечір красива і одинока співачка поміняла чотирьох партнерів.
А починався її день в елітному спа-центрі. Працівники салону краси з радістю розповіли, якими послугами користувалась зірка.
І все це, щоб ввечері засяяти на майданчику перед головною сценою "Кінотавра", змінивши звичайні джинсові шорти на сукню з глибоким вирізом. Французький джаз настільки припав до душі артистці, що вона без проблем приймала запрошення кожного, хто хотів стати її танцювальним партнером.
Творчість
Незрівнянно, Людмило Дмитрівно, незрівнянно!
В історико-краєзнавчому музеї відкрилася виставка декоративно-прикладної творчості вчительки Ренійської гімназії Людмили Дмитрівни Куликової.
Чотири роки тому у стінах гімназії Людмила Дмитрівна репрезентувала дітям та дорослим свої художні полотна. Цього разу педагог здивувала ренійців унікальними панно, основним матеріалом яких є… солоне тісто.
Процес виготовлення кожної роботи – тривалий і копіткий: з тіста ліпляться окремі деталі, які після сушіння збираються у єдину композицію, розписуються фарбами, покриваються лаком і декоруються стрічками, тканинами, бісером, вишивкою. Кожна робота цієї талановитої, творчої вчительки вражає яскравістю барв, чітко вираженою темою, тонким почуттям прекрасного. Педагогічний колектив гімназії пишається тим, що у його складі трудиться така обдарована людина.
Виставка Л.Д. Куликової, яка викладає в гімназії історію та образотворче мистецтво, привернула велику увагу школярів, які відпочивають на канікулах, – щодня в музеї провадиться по 6-7 організованих екскурсій, не рахуючи індивідуальних відвідувань усіх охочих. Оглядаючи виставку, діти мимоволі повторюють улюблене слово Людмили Дмитрівни, яке вона вимовляє щоразу при блискучій відповіді учня біля дошки: «Незрівнянно!»
Наш кор.
Виставки
У його роботах – море та ваблива Одеса
Роботи старого одеського фотохудожника Вадима Шулека здатні дивувати та надихати. На фотографіях автора простежується власний погляд, оригінальний творчий почерк.
Одна із постійних тем фотохудожника – море та ваблива Одеса.
Усі охочі можуть відвідати виставку Вадима Шулека «Вибране», яка відкрилася 10 червня у фотоцентрі-галереї «Оксар».
Відвідувачі мають можливість порівняти та зіставити чорно-білі фотографії, зроблені майстром у різні роки, починаючи з 60-х і закінчуючи сучасністю. До речі, у сьогоднішніх фото використані комп'ютерні способи обробки матеріалу. Репрезентовані в експозиції роботи виконані у техніці жанрової фотографії, живопису, графіки, колажу у чорно-білому та кольоровому зображенні.
Довідка.Вадим Шулеко – філолог та педагог за освітою, романтик за світосприйманням, автор понад 40 персональних виставок, організатор всесоюзних та міжнародних фотовиставок «Міста-герої», «Фотогуморина», лауреат премії «Твої імена, Одесо», почесний член Спілки фотохудожників України.
Андрій ЛОГАШЕВСЬКИЙ
«Монетний двір» Івана Паламаря
Проект «Монетний двір», пропонований увазі глядача, – черговий творчий експеримент одеського художника Івана Паламаря.
Своє ставлення до грошей художник Іван Паламар висловив через форми і техніки сучасного мистецтва.
Об'єкти «Ready-made», площинні колажі та об'ємні інсталяції заполонили собою простір майстерні автора. Для зручності сприйняття експозиція поділена на так звані «теми в темі», кожна з яких несе художнє навантаження і по-своєму цікава.
Досить доречна і актуальна частина проекту під назвою «Зоряні герої».
Банкноти, атрибути живописця, господарський та спортивний реманент, дитячі іграшки та ігри, кичеві статуетки і скарбнички, оригамі з банкнот – усі ці предмети відкрилися художникові із несподіваної сторони і «запрацювали» на розкриття теми.
Віктор Бессарабець
Цікаві бувальщини
(З життя видатних людей)
Д.І. Фонвізін
1745 – 1792
Доля Митрофанушки
Мабуть, усім добре відомий Митрофанушка, герой комедії Фонвізіна «Недоросток». Та не всі знають, що автор «списав» цього героя з вісімнадцятирічного дворянина Олексія Оленіна.
Коли Оленін побачив себе на сцені, він страшенно збентежився, кинув свою голуб’ятню, байдикування почав учитися. Згодом Оленін став найосвіченішою людиною свого часу – президентом Академії мистецтв і директором Публічної бібліотеки в Петербурзі.
Йоганн-Вольфганг Гете
1749 – 1832
Єпископ і книжка Гете
Гете був дуже задоволений, коли почув, що його «Вертера» перекладено на італійську мову й видано у Мілані. Але незабаром дізнався, що жодного примірника книги дістати неможливо. Місцевий єпископ визнав твір антикатолицьким і примусив усіх ксьондзів придбати «Вертера» й знищити.
Талант – велика сила
Як керівник Веймарського театру, Гете багато працюва з акторами, домагався, щоб вони добре розуміли ідею п’єси, психологію дійових осіб, дбали про відповідність сценічної дії життєвій правді. Найулюбленішим і найталановитішим своїм учнем Гете вважав актора Вольфа.
Був випадок, коли Гете, образившись на Вольфа, посварився з ним. Сердитий пішов він увечері на виставу, причепливо стежив за кожним рухом актора, хотів обов’язково знайти в нього помилки, щоб потім вилаяти як слід.
Після вистави Гете сказав:
Як він грав! З якою силою! Не порушив жодного з моїх правил.
Й одразу побіг до Вольфа миритись.
Гете і критик
Гете прогулювався в парку міста Веймара. На стежці, де могла пройти лише одна людина, йому зустрівся критик, який вороже ставився до Гете. Коли вони зійшлися, критик гордовито бовкнув:
– Я ніколи не даю дорогу дурням!
– А я навпаки, – з посмішкою відповів Гете і відійшов убік.
Життя і праця
Підсумовуючи свій творчий і життєвий шлях. Гете сказав у січні 1824 року: «Мене завжди вважали улюбленцем долі. Я не хочу скаржитись і нарікати на свою долю. Але насправді в моєму житті нічого не було, крім важкої праці, і я не можу сказати зараз, коли мені сімдесят п’ять років, що за все своє життя я й чотирьох тижнів не прожив собі на втіху. Ніби я весь час вергав на гору камінь, який знову й знову скочувався, і треба було знову його тягти на гору».
Толковый словарь пословиц и поговорок русского языка
М.: ОЛМА Медиа Групп, 2009.
Т.В. Розе
Видна птица по полету
Человека судят не по его словам, а по его делам
Видно птицу по полету, многоуважаемая… За эти две недели другая дама успела бы в десяти городах побывать и всем в глаза пыль пустить, а вы изволили добежать только до мельницы, да и то у вас вся душа измучилась.
А.П. ЧЕХОВ. «Леший»
Волка ноги кормят
Чтобы обеспечить свое благополучие, не надо сидеть сложа руки
Была я у них как-то, у Никаши-то… Он ведь в городе живет, в Мохове. Там и квартира у него. Только сам-то он больше в разъездах. Должность-то свою все собачьей службой зовет, да еще прибавит: «Волка ноги кормят, маменька!»
Д.Н. МАМИН-СИБИРЯК.
«В худых душах…»
Волков бояться –
в лес не ходить
Взялся за дело,
не бойся трудностей
Утром, на зорьке Перстень, провожал к лесной дороге Хлопушу и все изумлялся:
– Да как же ты один не боишься! Кругом враги!
– Волков бояться – в лес не ходить! Леса да глухие углы я получше их знаю! Не поймать воробью сокола!
Е.А. ФЕДОРОВ.
«Каменный пояс»
Вольному воля
(спасенному рай)
Сожаление, что человек поступает неразумно, не прислушиваясь к советам окружающих
Инспектор обратился к Карташеву и, показывая на Борисова, сказал:
– С этим господином я вам советую быть подальше…
– Он благодарит вас за совет, – ответил Борисов, – и просит разрешить ему руководствоваться своими собственными соображениями.
Инспектор… ответил:
– Вольному воля.
Н.Г. ГАРИН-МИХАЙЛОВСКИЙ.
«Инженеры»
