На дозвіллі

Світська хроніка

Весілля мушкетерської доньки

Донька-красуня актора Михайла Боярського нарешті вийшла заміж. Ця подія ретельно приховувалась родиною. Навіть у РАГСі молодят погодилися зареєструвати до офіційного відкриття палацу, щоб не привертати зайвої уваги.

Вбрання молодят було дещо незвичним: обидва вони були в джинсах, однакових білих футболках і пляжних капцях. Замість фати на голові нареченої красувалося кілька кокетливих білих бантиків.

Чоловіком Лізи став актор-початківець Максим Матвєєв. А день весілля якраз припав на його власний день народження. Зате тепер Макс ніколи не забуде день свого весілля.

Білявий трикутник

Вже майже місяць ялозиться тема про розрив Ірини Білик і Дмитра Дікусара. Все почалось після виходу гучного відеокліпу, де Білик виходить заміж за Сергія Звєрєва. Тепер в одних інтерв'ю артистка спростовує ці чутки, у других – підтверджує, але остаточну відповідь на запитання дав сам Дмитро.

– Коли людям кажеш правду, вони думають, що це піар. Коли ти робиш піар – люди вірять, що це правда, – каже Дікусар.

Він також підтвердив, що вони з Ірою справді не живуть разом. Наразі він особливо не переймається через усю цю історію. Мовляв, в нього купа роботи, тож йому не до цього.

– Якщо б Іра пішла до когось іншого, а не до Звєрєва, то я б засмутився. А так... це дуже прикольно.

Сучасний службовий роман

У Туреччині завершилися зйомки фільму «Службовий роман. Наш час», який є ремейком комедії Ельдара Рязанова. Зйомки тривали 45 днів, 10 з яких пройшли в одному з кращих турецьких готелів, а решта сцен – у Москві. Ремейк «Службового роману» – це переказ відомого сюжету на сучасний лад.

Продюсери вирішили оновити зовнішні умови героїв фільму для нового покоління, оскільки вважають, що молоді важко зрозуміти, як величезний офіс може працювати без комп'ютерів і чому автоматична ручка з кольоровими чорнилом – це дуже круто.

Весь цей час за рішенням продюсерів преса не допускалася на зйомки. Не розголошувався акторський склад та ім'я режисера. Таємницю відкриють у вересні нинішнього року.

За матеріалами інтернет-сайтів

Виставка

Особливий світ, де люди дружелюбні

Цій вічно актуальній темі присвячена дебютна фотовиставка Настасії Решетняк «Найпрекрасніший зі світів: Дитинство» (Одеса, Сабанєєв міст, 3).

Ми дуже часто повторюємо фразу: «Діти – наше майбутнє» і покладаємо великі надії на своїх дітей. Мріємо їх бачити гарними, здоровими, розумними.

Світ очима дитини неповторний, адже для дітей вражень навколо – мільйон. І ці враження вже формують її характер, майбутнє. Будь-яка, зовсім незначна для нас, дорослих, подія у житті дитини може зіграти величезну роль – добру, або погану. Автор фотографій намагалася закарбувати кожну мить їхнього насиченого життя.

Фотороботи відображують особливий світ, у якому добре і затишно, де люди дружелюбні, де кожен зможе знайти ті добрі почуття, до яких завжди прагнув.

Серед репрезентованих 30 експонатів виставки багато різнопланових знімків, які буквально приковують увагу глядача. Варто відзначити, що кожна із фотографій має свою енергетику і несе позитивні емоції.

Виставка триватиме до 17 серпня.

Андрій ЛОГАШЕВСЬКИЙ

Цікаві бувальщини

Гемфрі Деві

1778 – 1829

Найбільше відкриття

Англійський хімік Гемфрі Деві уславив себе багатьма відкриттями в галузі фізики й хімії. Одного разу друзі попросили його розповісти про свої відкриття.

– Я зробив кілька досить важливих для науки відкриттів. Та найбільше з них – те, що я відкрив Фарадея.

Г.Ф. Квітка-Основ’яненко

1778 – 1843

Квітка в палаті суду

Після обрання Квітки на голову Харківської палати кримінального суду з’явилася епіграма на нього:

Не надивлюся я, создатель,

Какой у нас мудреный век:

Актер, поэт и заседатель –

Один и тот же человек.

Переказували, що епіграму написав Квітчин приятель – Карабін.

Йєнс Берцеліус

1779 – 1848

Як працює хімік

Куховарку видатного шведського хіміка Йєнса Берцеліуса одного разу запитали, чим, власне, займається її господар.

– Не можу сказати достеменно, – відповіла та. – Спочатку бере велику пляшку з якогось рідиною і наливає з неї в маленьку, струшує, ллє в ще меншу, знову струшує. Перемішує та виливає в зовсім маленьку.

– А потім?

– А потім виливає все геть.

Даніель-Франсуа Обер

1782 – 1871

Революційна сила

оперного твору

Опера відомого французького композитора Обера «Німа з Портічі» («Фенелла») була свого часу не тільки видатним музичним явищем, але й набула великої громадської сили.

Історія простої дівчини, скривдженої сином короля, викликала бурю ненависті до пануючої верхівки. Коли «Фенеллу» було поставлено в Брюсселі 25 серпня 1830 року, вона здобула хвилю народного гніву. Одразу ж після вистави глядачі, до яких пристало багато жителів міста, розгромили друкарню міністерської газети «Національ», будинок придворного журналіста Лібрі-Баньяно, приміщення суду, будинки міністра юстиції та начальника поліції. Це був початок революційного повстання, що закінчилося перемогою над урядовими збройними силами й відокремленням Бельгії від Голландії.

В зеніті слави

Вже уславлений композитор Обер сказав якось Ріхардові Вагнеру:

– Минуло майже тридцять років, перш ніж я переконався, що зовсім не маю музичного хисту.

Здивований Вагнер запитав:

– І після цього ви кинули писати музику?

– Ні, – відповів Обер, посміхаючись, – адже тоді я був уже знаменитим.

Толковый словарь пословиц и поговорок русского языка

М.: ОЛМА Медиа Групп, 2009.

Т.В. Розе

Гладко было на бумаге,

да забыли про овраги

(а по ним ходить)

Говорится при неудачах, когда не были учтены конкретные условия и обстоятельства

Выражение из солдатской сатирической песни «Как четвертого числа нас нелегкая несла», слова которой написаны Л.Н. Толстым. В ней поется о поражении русских войск при речке Черной в Крымскую войну (1853-1856), проигранную из-за ошибок командования, отсталости военной техники и беспорядков в управлении. Песня начиналась строками:

«Долго думали, гадали,

Топографы все писали

На большом листу.

Чисто вписано в бумаги,

Да забыли про овраги,

А по ним ходить!»

Со временем в устной речи фраза «чисто вписано в бумаги» была заменена на «гладко было на бумаге».

Сталкиваясь с проблемами, которые когда-то… на учениях… представлялись легко разрешимыми. Лукин думал: «Гладко было на бумаге, да забыли про овраги, а по ним ходить…» И вспоминал не только чужие, но и свои ошибки и просчеты.

А.Н. ВАСИЛЬЕВ.

«В час дня, ваше превосходительство»

Глаза боятся (страшатся),

а руки делают

Говорят перед началом трудной работы, которую все равно нужно делать

«Глаза страшатся, а руки делают», – припомнит кто-нибудь из старших эту пословицу, – а потом глядь, уж не так и страшно начинать работу, которой конца не видно.

В.И. БЕЛОВ. «Лад»

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті