З чого починаються хвороби?
Кілька днів тому, добираючись додому у маршрутці, почула одразу кілька цікавих діалогів по телефону. Мами, розуміючи, що вдома будуть не скоро, давали рекомендації дітям щодо вечері. Дві порадили розігріти піцу, третя – зробити бутерброд, а четверта – піти і купити чіпси. Пропозицій щодо пюре, каші, а вже тим більше печені, запіканки, пирога або сиру зі сметаною так і не прозвучало. На жаль, дефіцит часу дорослих не тільки дістався до харчування дітей, але й уніфікував його до рівня абсурду. Діти їдять не те, що корисно, а те, що знаходиться під рукою і на приготування чого не потрібно витрачати час.
Мимоволі згадалася розмова з дитячим гастроентерологом міської дитячої лікарні номер один імені академіка Б.Я. Рєзника, лікарем вищої категорії А.О. Зубковою.
– Алло Олексіївно, невже у традиційних продуктів харчування немає права на існування? І чи може організм дитини цілком перелаштуватися на їжу всухом’ятку?
– Є поняття фізіології харчування. Щоправда, у нас про це не прийнято замислюватися. Люди вважають за краще випробовувати організм дітей на міцність. Але успішно справлятися з харчовими стресами, які забезпечує неправильне харчування, не завжди виходить. Найчастіше це закінчується гастритами, гастродуоденітами, виразками шлунку.
З досвіду своєї роботи знаю: найскладніше сприймаються так звані режимні моменти. Наприклад, що потрібно виробляти у дитини корисні звички – лягати і вставати в один і той же час. Або їсти в один і той же час. Тоді організм встигне виробити необхідну кількість шлункового соку, ферментів, жовчі. Перетравлювання їжі відбуватиметься правильно, і в організмі утвориться менше шлаків. Це дуже важливо, тому що всі ракові захворювання починаються саме у роками зашлакованому організмі.
Шлунково-кишковий тракт дитини до 9-річного віку ще недосконалий. У той же час основні імунні сили забезпечуються порядком у кишечнику. Тому так важливо забезпечити дитині правильне, збалансоване харчування. Навчити її правильно жувати, не розмовляти під час їжі, у потрібній кількості пити корисні напої.
Зверніть увагу, що дві третини населення страждають на поганий запах з рота. Батьки, які не вважають себе хворими, навіть не замислюються, що так проявляє себе гнильна флора, яка живе у їхньому організмі. Тобто, вони самі неправильно харчуються і цього ж навчають своїх дітей.
– Що потрібно враховувати при доборі продуктів харчування для дитини?
– Її конституцію, функцію кишечника (вона схильна до запорів чи проносів), інші індивідуальні моменти.
– Медики все частіше як основну причину порушень у роботі шлунково-кишкового тракту називають психосоматичні проблеми, тобто наявність внутрішнього психологічного дискомфорту в людині.
– Батькам важливо навчити дитину любити світ, у якому вона живе, бути невибагливою і вдячною, працювати не заради того, щоб стати кращою за інших, а тому, що це її унікальний шлях самовдосконалення.
Сучасні діти набагато краще розбираються у техніці, вони краще інформовані, але духовно слабкіші за своїх попередників. Вони більше орієнтовані на те, щоб усе брати. А людині для збереження гармонії та здоров'я треба навчитися не тільки брати, але й віддавати. Постійне невдоволення, сприйняття світу як ворожої субстанції формує невроз, який, будучи загнаним усередину, обертається різними недугами.
– Не секрет, що діти, які хочуть навчатися, частенько стають білими воронами у класах, де переважають ледарі. Їх починають цькувати. І дитина, постійно перебуваючи у стані боротьби, ризикує заробити той же невроз з наступними його ускладненнями.
– Так, такі діти нерідко опиняються у мене на прийомі. Відчуваючи неприйняття з боку однокласників, вони починають шукати будь-які приводи, щоб не піти до школи. Спочатку вигадують, що нібито щось болить, а потім постійне напруження справді призводить до захворювань. Тому батьки повинні навчити свою дитину відстоювати і захищати себе. І, звичайно, не втрачати з нею довірчих щирих стосунків. Адже будь-яку виниклу проблему легше розв’язати, спираючись на досвід дорослих.
– Алло Олексіївно, дедалі популярнішими стають модельні агенції. До них приходять 4-5-річні діти. Обмеження у їжі – одна з найважливіших вимог до майбутньої моделі. Чи виправдано це? Адже реальних успіхів у модельному бізнесі домагається всього одна дівчинка з тисячі.
– Коли людина шукає себе – це нормально. Крім того, є діти, які вже у 5-річному віці чудово усвідомлюють, що хочуть стати музикантами, художниками, моделями. Їм, звичайно, потрібно допомагати.
На мій погляд, погано, якщо дитина чимось займається з марнославних спонукань. Такі експерименти зазвичай нічим хорошим не закінчуються. Якщо конституція дівчинки не дозволяє їй утримувати модельні параметри без голодних непритомностей, турбота дорослих – допомогти дівчинці не дійти до крайнього виснаження. Краще дитині якомога раніше пояснити, що спорт, модельний бізнес – це не на усе життя. І вона повинна бути готова займатися чимось ще. Тоді залишення спорту або подіуму не стане трагедією, не перекреслить подальше життя.
Світлана КОМІСАРЕНКО,«Одеські вісті»
ГМ-компоненти:
поки що без бар'єрів
Сьогодні споживачі можуть пограти у своєрідну гру – спробувати знайти на прилавках магазинів продовольчі товари вітчизняного виробництва, на яких не було б позначки «без ГМО». Гадаю, зробити це вдасться дуже важко. Тому що, підприємства-виробники, розуміючи, що люди дуже налякані наслідками споживання продуктів із ГМ-компонентами, замість реального підтвердження їхньої безпеки на основі досліджень та перевірок, попросту прикрилися маркуванням «без ГМО». Причому доходить до абсурду: маркують у такий спосіб навіть воду, хоча генетично модифіковані компоненти можуть бути лише там, де є білки та білкові сполуки.
– Якщо ми купуємо, наприклад, телефон NOKIA, то до нього йде товстий паспорт, – говорить заступник генерального директора ДП «Одесастандартметрологія» Євген Голомовзий. – І на перших його сторінках від імені президента компанії гарантується відповідність товару певним директивам та стандартам Євросоюзу. І це підтверджується протоколами випробувань. У нас же у 99,9% випадків виробники жодними документами підтвердити, що їхня продукція справді не містить ГМ-компонентів, не можуть. Хоча кожне підприємство хоча б раз таку перевірку пройти зобов'язане.
– В Одесі з'явилися акредитовані лабораторії, здатні провадити аналізи на вміст ГМ-компонентів у продуктах харчування?
– Ні, в Одесі їх досі немає. В Україні подібних лабораторій усього два десятки. Одне дослідження обходиться у чотириста – шістсот гривень.
– Євгене Миколайовичу, про те, що нашій області така лабораторія вкрай потрібна, говорять давно. Але чи існує реальна можливість знайти кошти для її створення?
– У системі Держспоживстандарту України зацікавленість у цьому питанні виявив місцевий бізнес Харкова і Донецька. Було вкладено чимало грошей, і ці регіони такі лабораторії одержали. У системі Міністерства охорони здоров’я України вони є в Києві – в Інституті гігієни харчування та Інституті гігієни та медичної екології імені Марзєєва.
ДП «Одесастандартметрологія» готується до створення подібної лабораторії. Для цього потрібні додаткові приміщення, потрібні кошти. Але навіть після створення такої лабораторії залишиться ще одне дуже серйозне питання: чи будуть підприємства віддавати продукцію на дослідження? Якщо їх не зобов'язати це робити, то особливої зацікавленості і не з'явиться.
Крім того, цього року Головне Одеське обласне управління у справах захисту прав споживачів, яке повинне перевіряти якість продуктів харчування в лабораторіях, не одержало на цю мету жодної копійки грошей. Так, рядок у бюджеті був, але його не профінансували.
Аналогічно, через відсутність коштів, не можна сьогодні перевірити якість пально-мастильних матеріалів жодної заправки.
Один із можливих виходів із цієї ситуації запропонували в Росії. Там поставили за обов'язок підприємству-виробнику декларувати параметри своєї продукції. За невідповідність цій декларації передбачено досить суворі заходи покарання.
Гадаю, що ситуація у нас найближчим часом почне якось змінюватися. Тому що люди одержують усе більше інформації про те, чим вони харчуються. І усе частіше інформація ця тривожна. Тобто, громадський запит на більш жорсткі заходи контролю над якістю та безпекою харчових продуктів, на мій погляд, вже існує.
Лана ВОЛІНА
