При хорошем уходе
«Я читал, что в ботаническом саду в г. Киеве продают экзотические растения. Имеется ли магазин в Одесском ботаническом саду? Расскажите о растении хеномелесе.
В.И. Клименко»
В Одесском ботаническом саду нет специализированного магазина по продаже растений. Но желающие могут приобрести их после ознакомления по утвержденному прейскуранту.
Хеномелес (айва японская) относится к семейству разноцветных и представляет собой многолетний плодово-ягодный листопадный кустарник высотой от 0,7 – 1,5 м до 3 метров. Любит солнце. Может расти и в полутени. Размножается черенками, семенами, отводками, корневой порослью. Плохо переносит ветер.
Предпочитает легкие песчаные почвы, хорошо увлажненные суглинки или дерново-подзолистые почвы с высоким содержанием органических веществ и слабокислой реакцией среды (рН 6,0).
В первый год после посадки требуется полив, надо утеплять почву под кустом. Важно, чтобы там собиралось значительное количество снега, иначе кончики однолетних побегов могут подмерзнуть.
Сажают хеномелес ранней весной, до того как распустятся почки, или летом – если вы купили в питомнике растения с закрытой корневой системой (с комком земли или в горшке).
Сначала разрыхляют землю, удаляют сорняки. Затем готовят ямы размером 60х60х40 см и заполняют их смесью почвы, органических и минеральных удобрений (2-3 кг перегноя, 200 г суперфосфата, 30 г калийной селитры на яму). Располагают саженец не слишком глубоко – чтобы корневая шейка находилась на уровне почвы.
Если ваш хеномелес будет расти в живой изгороди, расстояние между кустами не должно быть больше 0,5 м. Для групповых посадок растения располагают по 3 – 5 штук на расстоянии 1 – 1,5 м, чтобы взрослые кустарники, смыкаясь кронами, не теснили друг друга. Ну а если хотите получить урожай и осенью сварить из хеномелеса варенье, посадите рядом 2-3 разных сорта. Один куст дает в среднем два килограмма плодов, а при хорошем уходе – пять.
Посадкові ями
«Дякуємо, що ви написали про те, коли треба садити дерева. А як правильно копати посадкові ями? З повагою,
Гнат Омельченко»
Яма потрібна не тільки для того, щоб у ній розмістилося коріння саджанця. Вона повинна вміщувати родючий грунт для дерева на найближчі роки.
Деякі садівники невиправдано збільшують глибину посадкової ями, не звертаючи уваги на її ширину. Пам’ятайте: коренева система плодового дерева вже в недалекому майбутньому вийде за межі посадкової ями.
Рекомендовані розміри: для дерев зерняткових культур – 100х60 см, для кісточкових – 80х40.
Дехто садить карликові дерева в порівняно невеликі ями. Але це також дерево, а не чагарник, і його корінню потрібний простір. Тому правильно роблять садівники, готуючи і для таких насаджень ями в діаметрі і глибиною до 70 – 80 см.
Для смородини і агрусу готують посадкові ями діаметром 40 см, завглибшки 30 – 40 см, для малини – яму або канаву шириною 40 см і глибиною 30 см.
Для весняної посадки дерев ями краще готувати з осені. При осінній – за місяць до неї.
Копаючи посадкову яму, верхній шар грунту (родючіший) складають в один бік, нижній – в інший.
Яму краще робити округлою, а краї - прямовисними.
Чим корисне задерніння
«Мені порадили зробити у садку задерніння, та мене бере сумнів. Чи є від нього якась користь?
Іван Рябов.
При звичайному утриманні ґрунту в саду під чорним паром верхній його шар треба постійно підтримувати в розпушеному стані. Цього досягають перекопуванням, регулярним розпушенням, обробкою різними культиваторами-розпушувачами і т.п.
Та деякі господарі майже не користуються лопатою в саду. Усю його площу вони утримують під природним задернінням: застосовують дерново-перегнійну систему – без перекопування ґрунту. Усю ділянку засівають травою, яку потім періодично скошують, залишаючи в саду. Вона під дією повітря і вологи розкладається, перегниває, збагачуючи ґрунт органікою.
Задерніння практикують частіше в саду, який плодоносить, де крони дерев зімкнулися і в міжряддях уже не можна садити овочі, суницю. Воно виправдовує себе на достатньо зволожених і регулярно зрошуваних ділянках або ж на схилах, де вкрай необхідно попереджати змив ґрунту, руйнування терас.
Якщо ж не забезпечується регулярне, інтенсивне зрошування, задерніння не підходить.
Його переваги очевидні. Перш за все значно зменшуються витрати засобів і часу на обробку ґрунту. Скошена трава діє як добриво. До того ж плоди, вирощені в саду із задернінням, мають яскравіше забарвлення і особливий смак.
Як прискорити плодоношення?
«Шановна редакціє! Я уважно читаю випуски «У саду та на городі» і находжу багато корисних порад. Напишіть, чи є якісь спеціальні агротехнічні заходи для прискорення плодоношення плодових дерев? З повагою, Марія Капилющенко».
Як відомо, у кожній рослині є свої строки цвітіння та плодоношення. Найбільш скоро плідною культурою є суниця. Вона дає ягоду уже після першої посадки. У 2-3 роки починають родити малина, персик, аґрус, смородина. А черешня, вишня, абрикос – через 4-5 років. Груша, яблуня, горіх порадують урожаєм аж на 6-й рік, а той пізніше.
В першу чергу наростанню листової маси і кореневої системи сприяють правильна посадка саджанців, своєчасний і якісний обробіток грунту, достатнє удобрення і постійне зрошення.
Але є спеціальні агрозаходи, що прискорюють плодоношення: відгинання гілок, кільцювання, прищипування, застосування ретардантів.
Відгинання гілок послаблює їх ріст і сприяє нагромадженню в них асимилянтів. Краще це робити рано навесні (перша зелена операція). У молодих дерев скелетні гілки відхиляють від центрального провідника під кутом 45 – 60?, підв’язуючи їх до штамба або опори.
Існують спеціальні прийоми для молодих дерев. Коли тільки починають відростати бічні гілочки (10 – 15 см), між основою пагона та стовбуром вставляють звичайну прищіпку – вона й служить розпіркою. З допомогою прищіпок також прикріпляють до здерев’янілих пагонів невеликі цементні важки з короткою петлею (щоб рослина не травмувалася при їх розгойдуванні).
