У саду та на городі

Приріст і стан дерева

Наявність нормального приросту гілок у кінці вегетації свідчить про хороший загальний стан дерева: у весняно-літній період усі ростові процеси проходили без порушень, пов’язаних з пошкодженнями морозом, засухою, шкідниками і хворобами тощо.

При гарному агрономічному догляді за молодими деревами однорічний приріст у зерняткових культур досягає довжини 80 – 90 см, у кісточкових – 90 – 100 см і навіть більше. Показником нормального росту дерева, яке плодоносить, є щорічний приріст гілок до 40 см.

Алича

«Хочемо посадити на присадибній ділянці аличу. Говорять, що вона дуже корисна. Хотілося б прочитати про це плодове дерево у вашому випуску «У саду та на городі», який ми читаємо постійно. З вдячністю,

сім’я Голубенків»

Алича, це плодове дерево або кущ. Дуже гілляста рослина, 4 – 10 м заввишки. Плоди (мясисто-соковиті кістян­ки) кулясті, різного забарвлення: світ­ло-жовті, зеленуваті, роже­ві, баг­ря­но-червоні, оран­жеві, фіолетові і навіть чорні. Маса їх від 2 до 15 г. За смаком бувають кислі та солодкі.

Алича не вимоглива до ґрунту, тепла й вологи, але світлолюбна рослина. Розмножують із насінням або кореневою поростю. Свіжо зібране насіння висівають восени. Для весняних посівів його слід стратифікувати протягом 2-3 місяців. Норма висіву – 44 г на 1 м рядка. Глибина загортання 5 – 7 см. На постійне місце сіянці висаджують в однорічному віці. У пору плодоношення алича вступає дуже рано. З дорослого дерева збирають до 100 кг плодів. Доживає алича до 100 – 120 років. У Нікітському ботанічному саду виведено низку великоплідних сортів (Десертна, Красавиця, Кизилташська рання, Люша вишнева, Нікітська жовта, Обільна, Піонерка, Пурпурова та ін.), які розмножуються окуліруванням та щепленням. Майже всі сорти районовані у Криму, і лише деякі з них (Піонерка й Пурпурова) – у Донецькій, Миколаївській та Закарпатській областях. У садівництві аличу використовують як підщепу для сливи, абрикоса й персика. Цінна вона і як декоративна рослина: сорт Пісарді має пурпурове листя.

Петрушка

«Хочу посіяти петрушку. Розкажіть про цю рослину коротенько. Яка користь від неї?

Марта Гвоздівська»

Її коренеплоди і листя додають їжі особливого приємного аромату, смаку і збагачують її вітамінами. Тому їх широко застосовують у кулінарії як приправу до різних страв і в консервній промисловості.

Цю рослину також використовують у медицині і парфумерній промисловості.

Петрушку давно застосовують як лікарську рослину. Вона підвищує апетит і покращує травлення, а також сприяє поліпшенню кровообігу. Рекомендується вживати при запальних захворюваннях нирок і сечового міхура, а також при утворенні каменів у них, при ревматизмі. Петрушка – чудовий сечогінний і потогінний засіб. У стародавній медицині її використовували як засіб для загоєння ран, проти наривів, ударів, а також укусів комарів і бджіл. Особливо цінується сік петрушки в суміші з морквяним у різних співвідношеннях. Він корисний при різних захворюваннях очей. А ще ним виводять веснянки і темні пігментні плями (на шкірі).

Проте слід пам’ятати, що чистого соку петрушки слід вживати не більше однієї столової ложки на добу.

Знайте:надмірне вживання препаратів петрушки може стати причиною переривання вагітності.

Не давайте органіки під моркву

«У нас не вродила морква, хоч ми її поливали вчасно і добряче підкормлювали. Сусід каже, що ми давали до неї багато перегною, тому вона й підвела нас. Чи правий він?

Галина Чемериста»

При внесені ор­ганічних добрив (особливо свіжого гною) в ґрунті з’являється багато твердих солом’яних залишків і різко підвищується вміст вуглекислого газу. При проростанні насіння дуже ніжні корінці рослин, потрапляючи на солом’яні залишки, згинаються, а від підвищеної концентрації газів часто пошкоджуються. Внаслідок чого корінь гілкується і коренеплоди набувають повторної форми (мал.). У рослин значно затягується вегетація, у ґрунті підвищується вміст гнильних бактерій, спостерігається загнивання коренеплодів.

Маючи постійну водойму

«Чи є якісь особливості використання ставкової або річкової води для поливу рослин?

Петро Медвідь»

У випадках, коли для поливу садових та овочевих рослин використовують воду із постійних водойм, дуже важливо, щоб там росли водяні рослини. До того ж слід віддавати перевагу вечірньому поливу.

Чому? Пояснимо. Коріння культурних рослин поглинає кисень. А в глибших шарах ґрунту його обмаль, особливо якщо він не вводиться з дощовою або з поливною водою.

От чому необхідно, щоб вода для поливу містила велику кількість кисню. Оскільки рослини споживають вуглекислоту лише на світлі, причому кисень, що виділяється, поглинається водою, то зрозуміло, що найбільший вміст кисню у воді спостерігається до вечора. І навпаки, за ніч значна частина кисню поглинається завдяки процесу дихання.

Основні правила поливу:

* Краще за все брати воду із стоячих водойми, в яких росте достатньо водяних рослин.

* Необхідно користуватися такою водою увечері, коли вміст кисню максимальний.

* Оскільки розкладання вуглекислоти найінтенсивніше в ясні дні, то полив рекомендується проводити саме увечері в ці дні.

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті