У цих малят є майже все найнеобхідніше: їжа, одяг, іграшки, солодощі, затишне ліжечко. Ось лише увечері на добраніч не прочитають їм мами казки, не поцілують ніжно в щічку й не побажають: «Солодких снів тобі, моє сонечко». І не батьки кладуть їм під ялинку подарунки «від Дідуся Мороза». Майже одразу після народження ці дітки опинилися за колючим дротом – у Будинку дитини при жіночій виправній колонії № 74, тому що їхні мами засуджені до позбавлення волі.
Малята йшли, міцно тримаючи одне одного за руки. На їхніх обличчях була явна розгубленість. А в залі, прикрашеній високою ошатною ялинкою, сиділи та посміхалися чужі дядьки й тітки, для яких діти мали проспівати пісеньку, станцювати, прочитати віршики. Поступово малюсінькі артисти освоїлися. А після появи веселої клоунеси, остаточно заспокоївшись, почали гратися з нею й навіть сміятися. Незабаром з’явилися Снігуронька й Дід Мороз із подарунками, від яких малята були просто в захваті.
– Робота з дітьми – це важка праця, – говорить начальник колонії Ольга Каракай, – особливо з такими, як наші. Вони потрапляють сюди одразу ж із пологового будинку й перебувають доти, доки їм не виповниться 3 роки. Якщо їх матерів до цього часу не звільняють, малят передаємо до інших установ, наприклад, до дитячого будинку «Перлинка». Їхні матері в період вагітності, перебуваючи під слідством, як правило, зазнають стресу. Потім це позначається на здоров’ї немовлят.
У Будинку дитини за малятами доглядають. Поруч завжди виховательки, медсестри, нянечки, які намагаються зробити так, щоб діти почувалися, як вдома. А от мамам дозволено спілкування з дітьми не більше 4 годин на добу. 2 години прогулянки в першій половині дня та 2 години увечері. Однак, за словами працівників Будинку дитини, діти дуже сумують і завжди тяжко переживають мить розставання. Буває, що малюка просто неможливо відірвати від мами, яка вже повинна повертатися на територію свого загону. З цієї причини й не запрошують матерів на святкові ранки: адже діти забудуть про все на світі і, як «магнітики», пригорнувшись до мам, будуть сидіти поруч із ними.
– Цим діткам обов’язково будемо допомагати, – пообіцяв одразу ж після закінчення ранку Сергій Овсов, представник громадської організації «Комітет захисту громадян». – Ми зовсім нещодавно довідалися про існування цього Будинку дитини. Тепер, починаючи з січня, з дозволу адміністрації установи будемо возити малят до ігрового містечка.
За реакцією дітей було зрозуміло, що сьогодні для них свято було вже в самому спілкуванні з новими людьми.
Кілька років тому українські ЗМІ розповідали про те, що було розроблено проект «Жінки й матері з дітьми в ув’язненні», який передбачає спільне проживання матері та дитини у виправній установі до трьох років. Чернігівська виправна колонія № 44 стала першою установою, де цей проект нібито почали реалізовувати, для чого було обладнано півтора десятка кімнат з індивідуальними санвузлами... Жінки повинні жити разом зі своїми дітьми цілодобово та виконувати ту роботу, яку виконують мами на волі: годувати, обпирати, прибирати, гуляти з дітьми, словом, опікуватися. Поки ж що їм лише дозволено гуляти з малятами, а все інше роблять працівники Будинку дитини. Можливо, все ж таки варто втілити цей проект в життя? Постійне спілкування з дитиною може сприятливо вплинути на процес виправлення засудженої, а маляті поруч із мамою допомогти швидше позбутися неврологічних захворювань.
