З 14 газетних кіосків, що перебувають у комунальному віданні Ізмаїла, сьогодні відкрито лише три. У зв’язку із цим виникли певні труднощі з реалізацією газет, які видаються в місті. До редакції «ОВ» звертаються жителі Ізмаїла із проханням розібратися в цій проблемі.
За словами директора Ізмаїльської друкарні Сергія Лянгузова, кіоски закрито тимчасово у зв’язку з фінансовими труднощами в самій друкарні, значними збитками цього комунального підприємства. Щомісяця вони приносять від 15 до 20 тисяч грн збитків. Кредиторська заборгованість усієї друкарні, за найскромнішими підрахунками, досить велика для Ізмаїла, становить сотні тисяч гривень.
Почнемо з того, що в листопаді 2006 року відбулося об’єднання друкарні та «Ізмаїлпреси». Захід цей, як пояснили у виконкомі, був багато в чому вимушеним. Передбачалося за рахунок цього «врятувати», насамперед, «потопаючу» «Ізмаїлпресу». Але чи все врахували за реорганізації? Міській владі на той час цілком логічно було б при передачі кіосків дібрати способу для погашення боргів, і надалі їх не допускати. Цього не відбулося, і борги підприємств, склавшись, лише зросли. Пам’ятається, у той же час висловлювалася думка щодо передачі кіосків в оренду. Поговорили про це, але до кінця справу не довели. А рядових кіоскерів обнадіяли (вони тоді про це мені розповідали), що після реорганізації та подальших скорочень кадрів, зросте рівень їхньої зарплати. Фактично становище не змінилося. А сьогодні кіоскери зовсім без роботи…
Не слід забувати, що знадобилися чималі гроші й для об’єднання цих структур (тоді ж до друкарні приєднали й комунальне підприємство «Просвіта»). Скажемо більше – при попередньому керівникові міста мали місце й перегини в кадровій політиці, про що доводилося розповідати й у «ОВ». Чим пояснити призначення на посаду директора людину без фахової освіти та належного досвіду керівної роботи? Втім, пояснення було – попередньому мерові потрібна була «своя людина». Нею і виявився його син.
Як вдалося з’ясувати, у виконкомі вивчаються пропозиції щодо передачі кіосків в оренду. Якщо депутати на черговій сесії дану новацію підтримають, у друкарні з’явиться можливість заощаджувати хоч якісь кошти й активніше погашати борги.
Підприємство досить успішно виготовляє великі партії бланкової продукції для обласних оптових баз. Але, судячи з усього, і цього недостатньо, щоб вийти із цейтноту. Колись набагато простіше було із замовниками в самому Ізмаїлі. Однак сьогодні в місті активно розвивається приватний поліграфічний бізнес, що не може не впливати на боротьбу за замовника. Не треба забувати, що приватники, як правило, діють за спрощеною системою оподаткування, мають можливість лавірувати із ціною за виконання замовлення, тоді як комунальному підприємству щомісяця треба віддавати до скарбниці десятки тисяч гривень. У цьому ж причина того, що деякі ізмаїльські газети друкуються сьогодні в одній із приватних друкарень Болграда.
Негативно спрацьовує й ще один чинник: велику суму заборгувала друкарні одна із провідних громадсько-політичних міських газет. Однак ось уже кілька років тягнуться суди, на рішення яких одразу подаються апеляції. Сума заборгованості приблизно дорівнює сумі боргу за кредитами самої друкарні перед основним постачальником преси.
І ще. Як доводилося спостерігати в Одесі, у багатьох кіосках поряд із пресою торгують і тютюновими виробами. Наскільки пам’ятається, кілька років тому питання про дозвіл реалізації в кіосках сигарет порушувалося на рівні міської ради. Але депутати його не прийняли. А даремно. За наявною інформацією, і сьогодні є підприємці, готові постачати тютюнову продукцію і за рахунок цього також гасити борги.
Ось така не дуже радісна картина.
І все ж таки – чи лише в зовнішніх причинах справа? Можливо, є й внутрішні?
Досить образливий нюанс: сьогодні свої претензії висуває друкарні редакція однієї з популярних місцевих газет, яку почали реалізовувати в кіосках, що залишилися, із затримкою ледве чи не на тиждень, а це викликало дзвінки до редакції та обурення читачів. Додамо – свого часу ні за що не схотіли тут розповсюджувати й «Одеські вісті», стверджуючи, що вона «не піде». Однак точно так само відомо, що з будь-яким товаром (а газета в цьому випадку теж товар) треба просто активніше працювати.
Міський голова Андрій Абрамченко у розмові з дав зрозуміти, що з питання комунального підприємства будуть вжиті відповідні заходи, спрямовані на оздоровлення його фінансового становища. Пропозиції будуть винесені на чергову сесію міської ради.
