Вперше я пройшов незалежне тестування на професійну придатність, коли вступав на посаду інженераконструктора після закінчення Одеського інженернобудівельного інституту. Провів це тестування головний інженер проектного інституту. Я добре запам’ятав свої хвилювання, коли довелося згадати те, чому навчали в інституті. Я цей тест тоді успішно пройшов. Потім, вже працюючи на посаді конструктора, зрозумів, чому мені його влаштували. Інститут виконував проектування промислових об’єктів по всьому СРСР, і помилки при проектуванні були неприпустимі.
Працюючи з 1961го по 1986 роки в системі вищої освіти, бачив, до чого призводить відсутність незалежного тестування після закінчення вищого навчального закладу. Викладачі вузів зазвичай читали рік у рік те саме, не цікавлячись новими інженерними ідеями із західних джерел. У підсумку випускник, прийшовши на роботу, навчався у співробітників тому, чого він не одержав в інституті. Так усе й тривало, доки промисловість СРСР перестала бути конкурентоспроможною (згадаємо радянські автомобілі, телевізори, комп’ютери і т.п.).
Зараз в Україні ввели незалежне тестування знань школярів. Але залишається питання: а чи добрих фахівців ми готуємо, чи внесуть вони свій внесок у розвиток України?
Познайомившись із системою перевірки знань на Заході, я зрозумів: там із цим не жартують! Ось, наприклад, у США після одержання диплома можна влаштуватися на роботу лише після дуже складного іспиту на профпридатність, який приймає незалежна комісія. Ну а якщо не здав, то перездати можна лише через рік...
Треба сказати, що цього іспиту бояться й працівники вузу. Адже якщо лише 50% випускників складають іспит на профпридатність, то ставиться питання щодо закриття цього закладу. От і намагаються викладачі навчати як слід, та й самі підвищують рівень своїх знань.
Щоб уявити складність іспиту на профпридатність, наведу приклад з медицини.
Іспит платний, провадиться на комп’ютері під спостереженням відеокамер. Претендентові дається 45 секунд на прочитання на повному екрані інформації, обмірковування та відповідь. Потім – наступне запитання. І таких запитань 700!
Звичайно, після відмінної здачі іспиту фахівця самі медустанови запросять на роботу. Якщо здав середньо – сам будеш роботу шукати. А не здав – рік навчайся. Потім пробуй знову. Медики в США добре заробляють, але не всі складають іспит навіть після декількох спроб.
Виходить, що в Україні перевіряють, як навчають у школі шляхом незалежного тестування, і не перевіряють, як навчають в інституті! От і пропонують студентам за винагороду готові курсові, дипломні, кандидатські. І клієнти є. Адже перевірки на профпридатність немає, і твої знання необов’язкові при влаштуванні на роботу.
Незалежне тестування школярів у мене викликає посмішку. Адже ніхто не тестує огірки, коли вони цвітуть, городину куштують, коли вона дозріла! То ж чому ми тестуємо школяра і не перевіряємо випускника вузу, від професійної роботи якого цілком залежить сьогодення та майбутнє України?
