Ювілеї

Хай береже тебе Свята Анна

25 років – чверть століття – трудиться на легендарному підприємстві авіаційної галузі Ольга Михайлівна Березінська.

Прийшовши на Одеський авіаремонтний завод Міністерства оборони СРСР після закінчення інституту народного господарства, молодий фахівець була призначена на посаду економіста одного із провідних цехів підприємства. Час невблаганно мчить вперед. І ось уже Ольга Михайлівна, пройшовши всі сходинки кар'єрного зростання, стає комерційним директором – заступником директора одного з найдавніших в авіаційній галузі підприємств, яке нещодавно відзначило свій віковий ювілей ­ «Одесавіаремсервіс».

Славну історію видатних підприємств створюють, безумовно, люди високого польоту, безмежної відданості дорученій ділянці діяльності. За чверть століття Ольга Михайлівна стала керівником найвищої ланки та дуже високого рівня. Не так просто тендітній та ніжній жінці очолювати такий складний напрям у діяльності аж ніяк не жіночого заводу. Але саме інколи жіночі риси у поєднанні із мужністю (у буквальному розумінні) дозволили Ользі Михайлівні стати авторитетною, шановною керівницею.

Напередодні ювілею Ольгу Михайлівну нагороджено орденом Української православної церкви Святої Анни I ступеня. Треба відзначити, що вона стала єдиним в Україні повним кавалером цієї нагороди. Так Свята церква відзначила діяльність Ольги Михайлівни щодо надання допомоги будинкам­інтернатам, у спорудженні яких ми брали безпосередню участь, за доброчинну діяльність у будівництві та обладнанні церков, шкіл, лікарень. У цьому ряду церква Святої Марії Магдалини, Свято­Іверський чоловічий монастир, лікарня водників та багато інших.

Вдячні Ользі Михайлівні і працівники підприємства, яким за її ініціативи було надано допомогу при провадженні дорогого лікування, купівлі квартир, і взагалі за підтримку і у важкі хвилини, і в дні радісних подій весілля або народження дитини.

Одержавши нагороду – орден Святої Анни І ступеня, Ольга Михайлівна постала в одному ряду з такими видатними авіаторами початку ХХ століття, як легендарні Петро Нестеров та В'ячеслав Ткачов, життєвий шлях яких безпосередньо пов'язаний з Одеським авіаремонтним заводом.

Ольго Михайлівно! Щиро віта­ємо Вас із ювілеєм, із заслуженими нагородами, бажаємо успіхів та нових досягнень у роботі, багато хороших та вигідних конт­рактів, розумних підлеглих, поваги колег та керівників, сімейного щастя і добробуту, любові, радості та Божої милості.

Колектив ДП «ОАРП «Одесавіаремсервіс»

Рецепт довголіття від Фоміна

18 липня виповнилося 90 років унікальній людині – учасникові Великої Вітчизняної війни, нагородженому орденами Вітчизняної війни (двічі), Червоної Зірки (двічі), Богдана Хмельницького, медаллю «За бойові заслуги», старшому тренерові СКА ОдВО (1952 – 1968 роки) Прокофієві Олексійовичу Фоміну.

Сам ювіляр, який, як і раніше, бадьорий, легкий на підйом, до подробиць пам'ятає події свого життя, серед рецептів довголіття називає здатність із іронією ставитися до себе, завжди залишатися в русі й вести здоровий спосіб життя.

Спортивною спеціалізацією Прокофія Олексійовича не випадково став біг на 3000 метрів з перешкодами. Адже родом він з Алтайського краю. І долати дистанцію бігцем або на лижах доводилося дуже часто. То були перші тренування майбутнього бігуна. Вони загартували його й підготували до подальших випробувань.

На фронті, у радіовзводі, Фоміну теж доводилося постійно переміщатися, забезпечуючи якість зв'язку між підрозділами та штабом.

У важкі післявоєнні роки Про­кофій Олексійович вигравав чемпіонати України, був призером чемпіонату СРСР. Із сумом згадує, що й на Олімпіаді в Хельсінкі мав право виступити. Але керівництво вітчизняного спорту завважило, що у збірній і без того забагато військовиків. І один із найліпших бігунів залишився за бортом головного старту чотириліття.

Вдало склалася тренерська кар'єра Фоміна. Він підготував 20 майстрів спорту СРСР, двох учасників Олімпійських ігор.

Із дружиною Надією Георгіївною Прокофій Олексійович разом уже 63 роки. У ювіляра двоє синів і дві дочки. Сини пішли стежкою батька, ставши військовиками. Доньки – домогосподарки, уже виховують правнуків П.О. Фоміна.

Молодим спортсменам ювіляр радить не скаржитися на погані умови тренувань. Він певен: якщо докладати зусиль, рухатися на підйом, результати обов'язково прийдуть. Саме таку філософію слід сповідувати справжнім чемпіонам.

У зв'язку з ювілеєм Федерація легкої атлетики Росії нагородила Прокофія Фоміна орденом «Польза, честь и слава» II ступеня, Федерація легкої атлетики України – Подякою від її президента Валерія Борзова.

Залишається побажати ювілярові міцного здоров'я, віри в себе і яскраве майбутнє української легкої атлетики, якій він вірно служив усе життя.

Анатолій ВАКУЛЕНКО

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті