Перша вчителька
– Складно сьогодні працювати вчителем. Не має значення, викладають вони в початкових класах чи старших, навчають точних наук чи гуманітарних. Особливо прискіпливо ставляться до кандидатури вчительки батьки першокласників. Бо саме перша вчителька повинна прищепити маленькій дитині любов до школи і навчання, – розповідає Наталія Олександрівна Маркова.
За 33 роки роботи вона навчила кілька поколінь учнів. Так склалося життя, що коли вона прийшла на роботу до Червонознам’янської школи, не було ставки вчителя географії. Запропонували перший клас. Протягом кількох років вона ще мріяла повернутися до викладання улюбленого предмета, а потім зрозуміла, що працює на своєму місці.
– Я люблю дітей, – зазнається Наталя Олександрівна. – Вони дуже допитливі, з ними легко спілкуватися. У будьякій сфері діяльності головне – результат. Вважаю, що реально його можна побачити тільки в роботі з маленькими дітьми. Він проявляється не тільки в знаннях, а й у взаєминах. Давно вже засвоїла, що не маю права на поганий настрій, негативні почуття залишаю поза стінами класу.
Вихователя в дитсадку та першу вчительку називають другими мамами. Адже їм доручають найголовніше – дітей, які ще не звиклися зі шкільним життям, дивляться на нове оточення з подивом і розгубленістю. І єдиною близькою людиною, до якої можуть прихилитися, поділитися дитячими проблемами, стає перша вчителька.
Найкращий вчитель для дитини той, хто спілкуючись з нею, бачить у ній свого друга.
Світлана ЛЕВИЦЬКА, Іванівський район
З любов’ю до фаху
Про фармацевтику Ольга Василівна Анцифрова мріяла з дитинства. Ще семирічною, коли ходила по ліки для тата, була зачарована аптечною атмосферою, на повні груди вдихала повітря, в якому відчувалися запахи медичних препаратів. А на усміхнену жінку в білому халаті, що там працювала, дивилася «знизу вгору» – із захватом.
Тож усі шкільні роки минули в нетерплячому очікуванні. Після випуску вступила до Харківського фармацевтичного інституту, здобула фах провізора і у 1972 році за направленням приїхала працювати до Біляївської лікарняної аптеки. Через два з половиною роки її вже було призначено завідувачкою центральної районної аптеки. Цю посаду обіймала понад дванадцять років. Потім – робота спеціалістомпровізором у приватних аптеках в Одесі. Втім, їй там не дуже подобалося, бо любить спілкуватися з відвідувачами щиро, на рівні особистого знайомства, що у великому місті трапляється не надто часто.
Сім років тому, незадовго до виходу на заслужений відпочинок, досвідченій провізорці запропонували працювати у Великому Дальнику, де вона на той час мешкала вже не рік. Ольга Василівна охоче пристала на таку пропозицію, ставши завідувачкою Великодальницького відділення КП «Лікарняна аптека».
– Мені до душі мета такого закладу, вона полягає в наближенні медичної допомоги до хворих, які перебувають на стаціонарному лікуванні, – говорить О.В. Анцифрова. – Крім того, працюю з односельцями, яких дуже люблю та шаную. Ми тут завжди намагаємося йти назустріч клієнтові. Під час лікування людям доводиться «діставати зі скриньки» свої заощадження, адже медпрепарати бувають недешеві. Пропонуємо купувати ліки не відразу пачкою, а частинами, – всетаки полегшення для багатьох. Ще позитивним моментом вважаю нашу співпрацю з лікарями. Виписуючи рецепт, вони стовідсотково впевнені, що ліки є в нашій аптеці, що людям не доведеться шукати їх деінде. У нас постійний телефонний зв’язок із лікарями, тому всі питання стосовно додаткових замовлень або можливої заміни препарату вдається вирішити одразу. А ще наші медики, читаючи літературу з новітніми розробками, самовдосконалюючись у методах лікування, завжди орієнтуються у виборі препаратів для того чи іншого пацієнта – залежно від його потреб і можливостей.
Сьогодні поруч із Ольгою Василівною працюють дві молоді фармацевтки – Аня Яремчук та Ірина Григоренко. Завідувачка відзначає їхню працелюбність і любов до обраного фаху. А ще вони не облишають доброї традиції виказувати щонайбільшу увагу до будьякого покупця, входити в конкретну унікальну ситуацію кожного.
Вже не раз порушувалося питання про цілодобовий режим роботи. Це вкрай потрібно для такого великого населеного пункту, як Великий Дальник. Та для цього потрібно розширювати приміщення, а наразі такої змоги немає.
Нині ж у невеличкій залі «Лікарняної аптеки» гарне оформлення, що виконане на замовлення. Зручно знайти на прилавку все потрібне, весь асортимент – перед очима покупця. Ліки закуповуються винятково у сертифікованих постачальників.
– За тривалий час роботи ми вже запам’ятали людей, що сюди приходять, знаємо постійних покупців, пацієнтів із хронічними захворюваннями. Заздалегідь плануємо закупівлю препаратів для кожної категорії клієнтів, щоб вони, звернувшись по ті чи інші ліки, отримали їх без затримок. Ми постійно працюємо для людей – і в цьому найбільше щастя аптекаря, – сказала на завершення нашої розмови Ольга Василівна.
Кіма ДЕРКАЧ, Біляївський район


























