Сподівалися на природний газ – розвалили грубки…
Мешканці села Лиманського заявили про свій намір сісти на колію та перекрити рух на залізниці. Розпач у людей викликало невирішене питання про підключення до природного газу: напередодні зими сотні будинків у Лиманському залишилися без опалення, люди замерзають.
Коротенько – передісторія питання. Торік було газифіковано останнє село у Ренійському районі – Лиманське. Точніше, до цього населеного пункту було дотягнуто, нарешті, магістраль, яку будували десять років.
Першим об’єктом, який одержав газ, стала школа. Блакитний вогник на газовій плиті урочисто запалили також в одному з будинків – для відеокамер ЗМІ. І досі це – єдиний у Лиманському дім, господарі якого можуть користуватися природним газом.
З метою спорудження розвідних систем і цілковитої газифікації мешканці села створили кооператив. Понад 560 лиманців підписали договір з фірмою, яка бралася протягти вітку уздовж центральної вулиці. Згідно з проектнокошторисною документацією, прокладання цієї труби коштувало три мільйони гривень з гаком, які і розділили на кількість підписантів. Таким чином, кожному двору магістраль коштувала 6 тисяч гривень з лишком. Частина жителів сповна здала необхідну суму, друга частина – частково, але залишилися господарі, яким не вдалося внести жодної копійки. Підрядник оголосив: газ по трубі не піде доти, доки гроші за магістраль не здадуть усі (не вистачає приблизно третини).
– Сьогодні протестують ті люди, які розрахувалися сповна, а все одно залишилися без газу, – розповідає сільський голова Мар’яна Олександрівна Топали. – На газифікацію своїх домівок сільські мешканці виклали останні гроші, сьогодні їм уже немає на що придбати вугілля та дрова. Більше того, деякі люди у процесі газифікації розвалили старі печі – так вимагали технічні умови встановлення газових котлів. От і вийшло, що настали холоди, а доми при наявності природного газу у селі залишилися без опалення, люди замерзають.
Можна зрозуміти й підрядника, який хоче одержати за виконану роботу цілком все, а не частинами і у віддаленій перспективі.
Сьогодні в селі Лиманському проводиться зустріч органів влади із замовниками та підрядниками, під час якої буде спробувано дати раду ситуації.
Антоніна БОНДАРЕВА,власкор «Одеських вістей», Ренійський район
В зиму вступаємо з боргами
Починаючи з останньої декади вересня і до середини жовтня в загальному комплексі приготувань до опалювального сезону в БілгородіДністровському проведено гідравлічні випробування теплоцентралі. До цього часу на всіх теплотрасах, експлуатованих КП «Білгороддністровськтеплоенерго», завершилися заплановані ізоляційні та утеплювальні роботи.
На 25 жовтня тепло в місті одержали 40% централізовано опалюваних багатоповерхових житлових будинків, дитячі дошкільні заклади, школи, лікарні, медучилище, педучилище, інші навчальні заклади міста. Розроблено планграфік пуску теплоносія до багатоповерхових будинків.
З метою заощадження коштів та з урахуванням шкільних канікул тепло поки ще не подається до будинків шкіл № 4 та № 11. Обігрівання немає в дитячому садку № 8. Затримки з опаленням деяких житлових будинків пов’язані насамперед з аварійними роботами. При запуску теплотрас серйозні прориви спостерігалися в районах прокладання старих мереж по вулиці Сонячній та Енгельса. Однак, як запевнив заступник БілгородДністровського міського голови Микола Зінич, найближчими днями всі наявні проблеми будуть усунуті.
Серед багатоповерхівок, куди тепло ще не подають, значиться декілька ОСББ. Поки що мешканці таких будинків не наполягають на його подаванні у зв’язку з теплими днями кінця жовтня. В інших вагоміші причини: по окремих багатоповерхових будинках борги за опалення в минулі сезони обчислюються сумами від 100 до 200 тисяч гривень. Тому наступне почергове подавання теплоносія до таких будинків здійснюється з урахуванням погашення заборгованості населення за теплопостачання. Наразі борг населення за спожите тепло становить понад 8 мільйонів гривень.
Тетяна Гурічева,власкор «Одеських вістей»,м. БілгородДністровський
Від джерела культури віє холодом
Неділкове – одне з невеликих сіл району, де, за офіційною інформацією, мешкає до 600 жителів. Мережа соціальних об’єктів тут не чисельна. Але сільчани дорожать тим, що мають, зокрема – ФАПом, школою І – ІІ ст., сільським клубом та бібліотекою. Кожен заклад своєю мірою необхідний для життєдіяльності громади в будьяку пору року.
Як повідомили в сільській раді, опалювальний сезон для школярів та сільських медиків розпочався вчасно. А от культпрацівники такого «привілею» тут позбавлені. Ця проблема «з бородою», оскільки виникла не сьогодні, а складалася роками. У бібліотеці не палиться вже давно. Металева грубка, з тих, що десятиліття тому ставили в адміністративних закладах, вичерпала всі свої можливості. Замінити її досі не можуть, немає коштів. Тому, як то кажуть, цей заклад автоматично перейшов до розряду неопалюваних. Мабуть, «автоматично» і норму дров на опалення теж втратив.
Бібліотекарка Людмила Русова працює на півставки. Взимку вимушено більшість свого робочого часу вона обслуговує читачів на дому. Втішає те, що на неї чекають. Від усіх стареньких бібліотекарці вдячність висловила Антоніна Ільницька.
– Мені вже 72, пересуваюсь із паличкою, ходити далеко не можу. Читати люблю. Тому спасибі Людмилі, що приносить книжки мені додому. І таких, як я, у неї по селу багато, – каже жінка.
Перемовини про реконструкцію грубки тут ведуться з року в рік. А поки що від джерела культури в селі віє холодом.
Тетяна СТОРЧАК,власкор «Одеських вістей»,Савранський район
Як до речі сонячні батареї
До опалювального сезону в районі готувалися заздалегідь, тому – істотних проблем немає.
Як зазначив голова Фрунзівської районної ради В’ячеслав Леонідович Паровенко, деяке хвилювання викликав стан завершення реконструкції котельні Ленінського навчальновиховного комплексу, яку перевели в інше, придатніше приміщення. Тут проводили заміну котлів, насосів, встановлювали нові димоходні труби. Перевірка опалювальної системи пройшла вдало, тож нині школярам та педколективу тепло і затишно.
Без проблем розпочали опалювальний сезон на інших об’єктах соціальної сфери. Більшість дитсадочків, приміщень сільських і селищних рад, ФАПів та бібліотек опалюються вугіллям, адже природним газом користуються лише у трьох громадах. Дехто виходить із ситуації, обігріваючи приміщення з допомогою електроенергії. Ось чому останнім часом все актуальнішим стає питання використання сонячних батарей.
Олена ХАРЧЕНКО,власкор «Одеських вістей»,Фрунзівський район
Жовтневого тепла стало більше
За офіційним даними, на 25 жовтня в Одесі були підключені системи теплопостачання 2718 із 3036 будинків комунальної власності, 105 зі 111 дошкільних установ, 138 зі 149 шкіл, 112 зі 134 установ охорони здоров’я.
У житломасиві Котовського опалення включили за графіком у поліклініках №№ 18, 29, у бібліотеці № 30.
– У нас не було жодної скарги на опалення по Суворовському району, – сказала колега з «Вечерней Одессы» Валентина Онькова, коли ми обговорювали успішніший старт нинішнього опалювального сезону в Одесі у порівнянні з минулими роками.
Оскільки в офіційній інформації були відсутні дані по установах культури, довелося на власні очі подивитися, що там відбувається.
На жаль, не було тепла в Будинку вчених, де на черговому засіданні секції «Таубманівські читання» учасники були змушені сидіти у верхньому одязі. Холодними залишалися радіатори і в БК ім. Лесі Українки.
27 жовтня по завершенні засідання виконкому Одеської міськради, відповідаючи на запитання журналістів, виконувач обов’язків заступника міського голови Анатолій Орловський підтвердив, що проблемними залишаються одиничні об’єкти в місті. Найбільше їх залишилося в Приморському районі.
Вибіркове опитування підтвердило, що тепло прийшло до ЗОШ №№ 39,56, дитсадка № 124, до обласного гуманітарного центру та гуманітарного центру позашкільної освіти, ПТУ № 16 (щоправда, 27 жовтня його практично не відчувалося). Не відігрілися труби лише в ЗОШ № 118 (той самий проблемний Приморський район). Щоправда, залишаються два дні до закінчення канікул. І цілком можливо, на заняття діти прийдуть уже до теплих класів.
Світлана МАРШИНА
Встигли все до холодів
Заклади соціальної сфери та бюджетні установи Березівського району вчасно розпочали опалювальний сезон.
Деякі заклади отримали тепло ще 14 жовтня згідно з розпорядженням РДА (переважно там, де є діти), проте більшість організацій зробила це на три дні пізніше.
Всі ремонтні роботи встигли завершити до холодів. Зокрема, завершено капітальний ремонт системи опалення та замінено котел у Маринівській дільничній лікарні, проведено реконструкцію системи опалення Будинку милосердя, де кілька років престарілі та одинокі люди страждали від холоду. Також у міській ЗОШ № 1 провели заміну старих котлів.
Наталія САМОЙЛЕНКО,власкор «Одеських вістей»,Березівський район
Якщо немає газу
Опалювальний сезон у Саратському районі стартував 17 жовтня. При цьому, як повідомив голова Саратської райдержадміністрації Анатолій Коритний, готовність об’єктів соціальної сфери до зими у якісному стосунку виявилася вищою, ніж торік. Вугілля високої калорійності заготовлено для закладів освіти на 100%. Капітальні роботи з опалювальними системами виконано заздалегідь. Сьогодні температура приміщень у дитячих дошкільних закладах і школах цілком відповідає санітарним нормам, чого, на жаль, рік тому не було видно.
Практично всі ФАПи та амбулаторії району технічно готові до опалювального сезону. Проте повною мірою центральна районна лікарня вугіллям не забезпечена. Після тривалої тендерної процедури завозиться тверде паливо для сфери охорони здоров’я.
Значних складнощів з настанням холодної пори року зазнає населення району там, де відсутнє центральне газове забезпечення. Вартість електроенергії тут установлена на рівні інших регіонів області, де є альтернативні джерела обігрівання житла. За балон газу жителі району викладають 280 гривень, за тонну вугілля – від 1800 до 2000 гривень, вартість кубометра дров сягає 400 гривень. При цьому потреба у вугіллі в середньому становить 23 тонни на сім’ю. Населенням, на жаль, поступово знищуються лісопосадки, яких у цій степовій зоні небагато. Черговий зимовий сезон жителі Саратського району змушені проводити у напівзабезпеченому стані. Тому це питання державного значення залишається одним з найважливіших для району.
Тетяна АЛЕКСЄЄВА, Саратський район
