Взірець для наслідування
41річний Олександр Дніпровський працює кабельникомспаювальником Центру телекомунікаційних послуг № 17 ВАТ «Укртелеком». Напрочуд відповідальний, він бездоганно справляється зі своїми обов’язками і заслужив, щоб його портрет прикрасив районну Дошку пошани «Гордість Любашівщини».
Трудову біографію Олександр Юрійович розпочинав електромонтером 3 розряду в місті Надвірній, що на ІваноФранківщині. Завдяки здібностям та наполегливості підвищив свій професійний рівень до кабельникаспаювальника п’ятого розряду. До Любашівки переїхав справжнім професіоналом і сумлінним працівником. І впродовж останніх тринадцяти років О. Дніпровський, як зазначив директор підприємства Григорій Кіфа, на високому рівні здійснює технічне обслуговування та ремонт усіх типів кабелів телефонної мережі, виїздить на ліквідацію пошкоджень, прокладає нові сучасні волоконнооптичні лінії. Разом зі своїми колегами забезпечує якісним телефонним зв’язком та новітніми послугами мешканців найвіддаленіших сіл району.
Юрій ФЕДОРЧУК,власкор «Одеських вістей»,
Любашівський район
Стаючи співавтором…
Персональна виставка одеського художника Сергія Савченка, визнаного майстра графіки та скульптури, одного з найяскравіших сучасних представників нонконформізму, з успіхом пройшла нещодавно в Києві. Його картини давно поповнили експозиції багатьох музеїв не тільки України, але й Росії, а також є у приватних колекціях Австралії, Австрії, Бельгії, Великої Британії, Іспанії, Німеччини, США, Франції.
Більшість робіт художника звернені до національних коренів («Святкова композиція» (1992), «Відгомін свята» (1994), «Козацька могила» (1990), «Білий простір» (2002), «Версія білого» (2007). За твердженням мистецтвознавців, джерела його абстракцій криються в глибинних образах української культури, його декоративних видах, зокрема й орнаменті.
– Савченко в національних видах мистецтва свідомо відфільтрував найвиразніші якості: ритм, пластику, колір – те, що найтісніше пов’язане з народним оригіналом. При створенні нового образу він використовує елементи власних символів – спиралі, хвилі, різноманітні форми плями та лінії, поєднуючи їх в особливому художньому ритмі, – вважає мистецтвознавець Тетяна Басанець. – Кожна його композиція побудована в динамічній рівновазі. Картини подібні до світлоносного та миттєвого орнаменту у віконці калейдоскопа.
Талант художника розкрився й у розписі таракуци – висушених гарбузів певного сорту.
Після знайомства з роботами Сергія Савченка виникає «відчуття легкості, вишуканості, ледве вловимої манірності й добірності, властивої його творам».
Графічні серії художника можна віднести до «абстрактного імпресіонізму». Як відомо, абстрактний твір вимагає від глядача певної підготовки. Проте композиції цього художника, як вважають цінителі таланта Сергія Савченка, так само зрозумілі, як і реалістичні пейзажні картини.
Почуття впізнавання, що виникають при спогляданні полотен художника, – це впізнавання емоцій, які виникали колись у нас під впливом природи, у часи переживання якихось життєвих ситуацій. Якщо уважно вдивитися в незрозумілі на перший погляд багатобарвні плями та смуги, можна вловити легкий аромат, наприклад, квітучого лугу, саду або навіть моря. Але для цього всетаки слід мати асоціативну уяву, стаючи свого роду співавтором художника. І тоді якісь абстрактні образи, зачаровуючи і дивуючи, почнуть набувати цілком конкретних, зрозумілих, реалістичних рис.
Вікторія ЄРЬОМЕНКО,
«Одеські вісті»
