Шановна редакціє!
Минув рік після виборів. Відповідно до чинного законодавства, виборні особи повинні звітувати перед виборцями. І коли я почав шукати відповідний методичний матеріал на цю тему, то нічого, на жаль, не знайшов.
Я самостійно підготував інформацію щодо звітів виборних осіб перед виборцями та про доручення виборців, якими керуюся у роботі. Пропоную їх на розгляд: можливо, вони будуть цікаві і депутатському корпусу області, і виборцям, які повинні знати про свої права.
Звіти виборних осіб перед виборцями
Важливою інституцією безпосередньої демократії є звіти виборних осіб місцевого самоврядування (депутатів місцевих рад, сільських, селищних голів) перед виборцями. Чинне законодавство України, зокрема стаття 10 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», частина 1 статті 75 Закону України «Про місцеве самоврядування», зобов’язує виборних осіб місцевого самоврядування підтримувати постійний зв’язок із виборцями, встановлюють підзвітність, підконтрольність і відповідальність цих осіб виборцям. Спеціальним засобом контролю виборців за діяльністю відповідних місцевих рад, окремих депутатів та сільських селищних голів є їхні звіти.
Під звітом виборної особи місцевого самоврядування слід розуміти її офіційний виступ перед виборцями з інформацією про свою діяльність, а також ради та її виконавчого органу за певний період. Мета таких виступів полягає не лише в тому, щоб поінформувати виборців про зроблене органами місцевого самоврядування, а й у тому, аби виборці могли обговорити й оцінити роботу, висловити свої зауваження та пропозиції.
Частина 1 статті 16 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» зобов’язує депутата місцевої ради періодично, але не менш як один раз на рік, звітувати про свою роботу та роботу ради, до якої його обрано, перед виборцями. Рада визначає орієнтовні строки проведення звітів депутатів місцевої ради перед виборцями. Водночас частиною 1 статті 75 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що органи та посадові особи місцевого самоврядування мають інформувати територіальні громади про виконання програм соціальноекономічного та культурного розвитку, місцевого бюджету тощо.
Звіт депутата місцевої ради відповідно до частини 3 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», може бути проведено в будьякий час, коли цього вимагають збори виборців за місцем проживання, трудової діяльності або навчання, а також органів самоорганізації населення.
Закон також зобов’язує депутата місцевої ради інформувати раду та її виконавчі органи про результати обговорення його звіту, зауважень і пропозицій, висловлених виборцями на адресу ради та її органів, а також про доручення, дані депутатові у зв’язку з його депутатською діяльністю.
Таким чином, звіти виборних осіб перед виборцями як інструмент безпосередньої демократії є своєрідною формою відповідальності перших перед другими.
Про доручення виборців
Українське чинне законодавство передбачає використання такої тісно пов’язаної з місцевими виборами інституції безпосередньої демократії, як доручення виборців.
У статті 17 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» визначається, що виборці можуть давати своєму депутатові місцевої ради доручення на зборах під час його звітів чи зустрічей з питань, що випливають з потреб відповідного виборчого округу чи територіальної громади в цілому.При цьому в Законі уточнюється, що чинними є такі доручення, реалізація яких належить до відання місцевих рад та їх органів.
Важливою особливістю доручень є їх суспільний характер. Тому ними можуть бути визнані не будьякі пропозиції або побажання громадянина, а лише такі, що були обговорені та схвалені більшістю голосів на зборах виборців. Саме в процесі обговорення й голосування пропозицій і побажань, внесених виборцями, і визначається суспільна значущість доручень виборців.
Однією з важливих вимог є реальність і обґрунтованість доручень з економічної точки зору, відповідність чинному законодавству. Тому при обговоренні та вирішенні на зборах виборців питання про включення тієї чи іншої пропозиції до доручень виборців вкрай важливо врахувати реальні можливості для їх виконання. Законом передбачено, що доручення виборців, виконання яких потребує прийняття відповідною радою або її виконавчим органом рішення, фінансових або інших витрат, доводиться депутатом місцевої ради до відома відповідної ради або її органів (ч. 4 ст. 17). Після відповідного вивчення доручень виборців у раді та її виконавчому органі, з урахуванням матеріальних, в тому числі і фінансових, можливостей приймають відповідні рішення щодо їх реалізації. Рішення з цих питань доводяться до відома депутатів місцевої ради та територіальної громади (ч. 5 ст. 17).
На мою думку, доречним було б враховувати доручення виборців при розробці місцевих планів і програм соціальноекономічного та культурного розвитку відповідної території, екологічних програм, при формуванні й виконанні місцевих бюджетів, а також при підготовці рішень органів місцевого самоврядування з інших питань.
Незважаючи на те, що забезпеченням реалізації доручень виборців мають займатися виконавчий орган ради та інші вповноваженні виконавчі структури, Законом передбачено, що депутат місцевої ради бере участь в організації виконання доручень виборців як одноосібно, так і в складі постійних і тимчасових комісій ради або в складі утвореної з цією метою депутатської групи, може залучати до їх виконання органи самоорганізації населення, а також виборців відповідного виборчого округу (ч. 6 ст. 17).
Контроль за виконанням доручень виборців здійснюється відповідними радами, їх органами (постійними депутатськими комісіями) та депутатами. Органи, що вповноважені радами забезпечувати практичну реалізацію доручень виборців у терміни, визначені радами, але не рідше одного разу на рік мають доповідати радам із зазначеного питання (ч. 7 ст. 17).
В свою чергу депутати також повинні регулярно інформувати виборців про хід виконання даних ними доручень.
