Наглядайте за стовбуром
Наші читачі часто задають питання стосовно того, як продовжити вік рослин. Одне з головних правил – забезпечити належний стан стовбура дерева.
Стовбур – основа надземної системи плодового дерева в усіх типах садів. Протягом періоду їх експлуатації він повинен бути здоровим, не мати будьяких пошкоджень. Лише за цієї умови дерево може бути високопродуктивним. Не можна допускати механічних пошкоджень стовбура і основних гілок, оскільки вони викликають порушення переміщення поживних речовин, спричиняють ураження чорним раком, знижують морозостійкість і урожайність.
Значні пошкодження чи відламування основних гілок викликають деформацію крони, знижують її міцність та урожайність, зумовлюють передчасну загибель дерев.
Стовбур і гілки плодових дерев можуть пошкоджуватись червицею в’їдливою і короїдами, мишами і зайцями та чорним раком. Великої шкоди деревам завдають пошкодження стовбура, гілок морозами та зимовими сонячними опіками. Іноді спостерігається розтріскування кори нижньої частини штамба, а також її підіпрівання.
Дотримуватись стандартів
«Ми посадили яблуню біля забору. Сусіди сказали, що так близько до їхньої межі висаджувати дерева не можна, а це – біля двох метрів. Як нам себе поводити?
Зінаїда Стукаленко»
За існуючими правилами, дерева та кущі висаджуються на певній відстані від межі сусідньої ділянки. Така відстань установлена для дерев не менше 3 метрів, а для кущів – 1 м. В разі, якщо діаметр крони дерева більше 5 м, відстань від межі відповідно збільшується.
Дерева і кущі висаджуються також на певній відстані від будівель і споруд. Відстань від зовнішніх стін будівель для дерев повинна бути 5 м, кущів – 1,5 м.
З метою охорони підземних комунікацій дерева і кущі висаджуються осторонь від них.
Від підземної мережі газопроводу, каналізації, водопроводу дерева і кущі висаджуються на 1,52 м, від силових кабелів і кабелів зв’язку – 2 м для дерев і 0,7 м для кущів.
Межа між сусідніми земельними ділянками за погодженням сусідів може бути у вигляді паркану, канави, живоплоту або просто – умовної лінії.
У садах практикується уздовж межі висаджувати кущі.
Яка вона, берегиня?
«Скоро будемо працювати на городі. Хочемо розвести суницю сорту Берегиня. Розкажить про неї.
Диана Куценко»
В одному із випусків «У саду та на городі» ми розповідали про деякі сорти суниці. Що до Берегині, то це середньоранній сорт.
Рослини середньорослі, напіврозлогі з крупними світлозеленими листками. Облистяність середня (78 листків). Вусики нетовсті, червоного кольору, розеток утворюється дуже багато. Листки великі та середні, світлозелені.
Квітки двостатеві, невеликі, пелюстки білі, не скручені. Квітконоси довгі, середньої товщини. Суцвіття розкидисте.
Перші ягоди ширококонічної форми масою до 60 – 65 г і більше, червоні, блискучі, масою 18 – 20 г. Чашолистики прості, довгі, широкі.
М’якуш плодів червоний, середньої щільності, соковитий, ніжний. Ягоди у своєму складі мають: 9,61 – 11,33% сухих розчинених речовин, 6,5 – 7,8% цукрів, 0,80,9 органічних кислот, 60 – 80 мг на 100 г сирої маси вітаміну С.
Сорт характеризується високою врожайністю – 22,0 – 24,5 т/га, дружністю достигання (до 70%), вирівненістю плодів за формою та розміром, високими смаковими якостями (4,6 бала). Зимо та посухостійкість рослин висока. Середньостійкий проти грибкових хвороб.
Сорт Берегиня перспективний для вирощування в господарствах різних форм власності Лісостепу і Полісся України.
