Бабусі Дашуні – 102 роки!
Жителька села Чижового Березівського району Дар’я Григорівна Галат цими днями відзначила свій 102й день народження. Бабуля Дашуня – так ласкаво називають її рідні та односільчани.
Привітати довгожительку приїхали голова районної ради Олег Богоміл, в.о. голови райдержадміністрації Іван Руденко, Заводівський сільський голова Наталя Рахнянська і депутат райради Любов Антошенко. Гості вручили їй квіти, подарунки і щиро побажали здоров’я і щоб вона ще довго у дружньому сімейному колі зустрічала дні народження.
Живе бабуся під турботливою опікою онуків. Олександр і Ольга Варчук, їхні дітишколярі Сергій та Оксанка раді, що живуть під одним дахом з бабусеюдовгожителькою у злагоді та спокої. Для них чуйність і турбота про старих – не пусті слова, а щоденний святий обов’язок.
В’ячеслав ВОЛЕНЧЕНКО, Березівський район
100 років – не межа
Так вважає Іван Іванович Борщенко, ветеран Великої Вітчизняної, який відзначив 31 березня свій столітній ювілей.
Усіх, хто знав його раніше, і хто лише тепер з ним познайомився, ювіляр переконував у цьому своїм життєлюбством, веселими розповідями, влучним гумором, хвацько виконаними піснями і, звісно, перекинутою стограмовою чарочкою.
Він і сьогодні вражає рідних і близьких, сусідів і всіх земляків, багато хто з яких побував у нього в гостях у ці ювілейні дні, своїм життєлюбством.
Засвідчити свою повагу заслуженому ветеранові війни та праці приїхали також і представники з райцентру. Вітання Президента України В. Януковича ювілярові зачитав заступник голови райдержадміністрації С. Дорохін, добрі слова сказали заступник голови райради І. Ососкало, голова районної ветеранської організації М. Гавриленко.
З вітаннями прийшли й голова Петрівської сільради М. Мельниченко, голова сільської ветеранської організації Л. Білоусова, директор Будинку культури Г. Мустачко та художній керівник Л. Розборська із самодіяльними артистами ансамблю «Зоряночка», які виконали на честь ветерана пісні його бойової молодості.
– Пісня завжди допомагала жити, долати труднощі, з нею легше йти вперед, – таким було резюме Івана Івановича в одній із музичних пауз. – І зараз часто буває, що прокинуся вночі й починаю співати.
А потім, на прохання розповісти про роль меду в таємниці довголіття, розповів:
– Я медом зайнявся з 1947 року. Перший раз, коли мене бджола вкусила за вухо, я весь розпухнув. А з кожним новим укусом я міцнішав і вже через кілька років, навіть якщо, бувало, мене обліплять 50 – 100 бджіл, не боявся їх. Організм загартувався настільки, що мене й інші болячки обходили… Багато чого довелося пережити мені за ці роки – і голод, і війну, а як я вижив, сам не зрозумію.
Іван Іванович цікавий оповідач. При нашій попередній зустрічі рік тому, він, згадуючи про події 80річної давнини, говорив так, начебто це було вчора. Пам’ятає прізвища, дати, кумедні пригоди. Про війну розповідає без прикрас. Перше уявлення про неї залишилося ще від Першої світової, коли був хлопчиком.
На Велику Вітчизняну війну пішов, будучи обстріляним бійцем у званні молодшого сержанта, маючи за плечима вже три роки служби. З кулеметом «максимом» довелось пройти по дорогах України, Югославії, Угорщини й Австрії, де й зустрів Перемогу.
Службу закінчив у складі 10ї Гвардійської повітрянодесантної дивізії, перебуваючи в танковому десанті. Фронтовик нагороджений орденами Вітчизняної війни II ступеня та «За мужність» III ступеня. Маючи право на доплату до пенсії за ці ордени, він скромно про них мовчав. І лише три роки як став одержувати її.
Іван Іванович Борщенко започаткував численний рід: у нього 6 дітей, 12 онуків, 6 правнуків і 1 праправнук. Звичайно, їхня кількість множитиметься, і всім їм є підстава пишатися, що в них у роду є така заслужена та чудова людина.
Афанасій ГАЙДАРЖИ, Комінтернівський район
вітаємо!
Одеська обласна рада Організації ветеранів України вітає з 70річчям активного учасника ветеранського руху, члена ради Одеської міжрегіональної асоціації ветеранів ВВ МВС України Петра Миколайовича Малиновського. Бажаємо Вам, шановний Петре Миколайовичу, міцного здоров’я, великого людського щастя і нових досягнень у шляхетній роботі з військовопатріотичного виховання підростаючого покоління.
Голова Одеської обласної ради Організації ветеранів України О. Гурський
Без пігулок і уколів – до ста років
Таким рецептом довголіття скористатися вдається небагатьом. Дарія Іванівна Савескул з Гвоздавки Любашівського району й досі не відає, що таке дієти, їй до смаку усі страви молдавської й української кухні. Глибоку старість жінка зустрічає у теплі й турботі онуки Наталки, її синів Сашка та Максима. Усіх же у ювілярки онуків – п’ятеро, правнуків – дев’ятеро та праправнучок – дві.
Це сьогодні ювілярка вже потребує догляду, гірше бачить і чує, але за все своє життя не випила жодної пігулки, не отримувала уколів. Обійшлась без медицини, хто знає, може у тому і є секрет її довголіття (до речі, пам’ятає всі події).
Скільки себе пам’ятає жінка, усе в праці. У сім'ї завжди була за старшу, про неї так і казали: «командирша». Дуже вже справною була господинею: у будинку завжди було прибрано до ладу, наварено й напечено. Недаремно й онуки постійно навідувались до бабусі, а особливо Тетяна Бишляга (секретар Зеленогірської селищної ради). Вона охоче залишалась ночувати у привітному й гостинному будиночку, а ще до школи звідси було ближче. І з городом Дарія Іванівна вправлялась сама, як не стало чоловіка.
Може, й досі б жила у своєму домі, якби не пожежа: затлілись балки біля димоходу. Старенька хоч і отруїлась частково чадним газом, проте залишилась живою. Оскільки хата таки згоріла, перейшла бабця Дарина до внучки. Ще років три тому жінка не могла миритись, що сидить без діла, то хоч кукурудзу теребила...
Зі сторічним ювілеєм Дарію Іванівну привітав голова райдержадміністрації Олексій Іванович Вовк. Він зачитав іменинниці вітання від Президента України Віктора Януковича, районної державної адміністрації. Приймала вітання цього дня жінка і від начальника управління праці та соціального захисту населення Тетяни Володимирівни Зелінської, Гвоздавського селищного голови Віри Олексіївни Крижанівської. До речі, останнім часом такі ювілеї святкують тільки у цій місцині, мабуть, сприятлива вона для продовження віку.
Бажаємо нашій довгожительці міцного здоров’я, родинного тепла, сонячних днів.
Анастасія ОЛІЙНИК, Любашівський район
