Є невелика категорія людей, без яких було б нудно жити. Серед них – капітан далекого плавання Олексій Морозов.
Хто знайомий із цим чоловіком, звертає увагу на його неспокійний характер, прагнення довести свій пріоритет. Справа в тому, що капітан Морозов, як стверджує він сам, і це підтверджують інші ветеранимореплавці, на чверть століття випередив світову практику морського судноводіння. А саме, 60 років тому, 1952 року, він розробив та застосував на практиці новий, по суті, революційний метод безаварійного проведення суден за допомогою РЛС (радіолокаційної станції) у будьяких екстремальних умовах (туман, сніг, вітер, велике скупчення суден при проходженні протоками, заходження до порту та вихід із нього тощо).
Вперше цей метод він, 26річний капітан, застосував на т/х «Серго», забезпечивши доставку вантажів Північним морським шляхом до порту Певек за одну навігацію, що в той час і багато років по тому було нечуваною справою.
Через ва роки, 1954 року, працюючи на танкері «Вайян Кутюр’є», на лінії Владивосток – Совгавань – Корсаков, завдяки своєму методу він заощадив додатковий рейс за одну літню навігацію. А починаючи з лютого 1957 і в наступні роки, він, використовуючи накопичений досвід, вперше у світовій практиці почав проводити судна за поганої видимості через Босфор. Саме він, капітан Морозов, наприкінці грудня 1963 року провів танкер «Пенза» без зниження швидкості, без аварії та НП, у густому тумані від входу до Англійського каналу через вузькості протоки Великий Бельт до порту вивантаження у Фінляндії…
І таких прикладів можна наводити чимало. Його метод став надбанням інших капітанів далекого плавання. Характерно, що він, випускник першого післявоєнного набору Одеського вищого морського училища, остаточно полишив капітанський місток лише у віці 71 року.
Цими днями Олексій Васильович відзначив своє вісімдесятп’ятиріччя. Але, як і замолоду, він і нині обстоює престиж України, Одеси, рідного навчального закладу та свого пріоритету у новому методі судноводіння.
