З покоління молодих
Віктору Музальову 23 роки. Він – наймолодший депутат Одеської обласної ради. Закінчив престижний університетський коледж у Лондоні, здобув фах економіста. Порівнюючи нашу та британську систему навчання, відзначає дуже суворі вимоги. Там скласти іспит можна лише в тому разі, якщо ти підготувався. Потурань нікому не роблять. Наша система підготовки, яка є дуже потужною та різнобічною, значно програє саме тому, що не завжди знання виступають головним критерієм одержання оцінок. Коледж навчив його головному – навчатися завжди, тобто знаходити ту інформацію і знання, які необхідні для вирішення поставленого завдання.
На відміну від багатьох наших співвітчизників, великого бажання залишитися у Великій Британії не було. Та й розумів, що настає час, коли батькам, які не молодіють, треба допомагати. І тому за пропозицією дядька та батька прийшов на роботу до мережі супермаркетів «ТавріяВ», де була можливість застосувати на практиці отримані знання і навички.
– Я розумів, якщо раніше прийду до бізнесу, то швидше почну в ньому розумітися та пропонувати щось своє, – говорить Віктор. – За пропозицією батька, який будував бізнес з нуля, вирішив почати освоювати роботу зсередини, навчався вибудовувати взаємини з людьми. Починав у ревізійній службі, яка вночі проводить звірки наявності товару. Такий собі внутрішній аудит. Потім перейшов на посаду менеджера. Нині заступник фінансового директора. У роботі завжди намагаюся знаходити з людьми спільну мову. Успіх усієї справи багато в чому залежить від того, як взаємодіють працівники на своїх робочих місцях.
– А на зоряну хворобу у зв’язку з тим, що ви родич власників бізнесу, не страждаєте?
– Сподіваюся, що мене мине цей стан затьмарення глузду. Я реально себе оцінюю.
Говорячи про наслідки кризи, Віктор Михайлович відзначає необхідність ретельніше працювати з постачальниками, застосовувати гнучкіші системи формування цін. Але при цьому зберігати ті ж пенсійні куточки, які в «ТавріїВ» з’явилися одними з перших і за які люди дуже вдячні. Доброчинний фонд «Добрі люди» допомагає збирати кошти на проведення дорогого лікування дітей. Одеситипокупці досить розпещені, вони потребують широкого вибору товарів. Підписання меморандуму про співпрацю з облдержадміністрацією трохи розширило асортименти представлених в «ТавріїВ» товарів підприємств регіону. Як заступник фінансового директора, Віктор Музальов займається роботою з банками, пошуком кредитів під прийнятні відсоткові ставки. В умовах другої хвилі кризи, що насувається, це досить серйозна проблема. Крім того, на ньому, як і раніше, лежить відповідальність за проведення аудиту, спрямованого на недопущення додаткових витрат, які можуть призвести до зменшення прибутку. Адже 5 тисяч працівників – це величезний колектив. І права членів цього колективу, зокрема, на оплату праці треба забезпечувати.
Оцінюючи перспективи, Віктор Михайлович говорить про те, що мережі супермаркетів будуть розвиватися ще років 5. Потім настане насичення ринку. А за ним піде чергове укрупнення фірмгравців. Покупці від цього лише виграють: почнеться серйозніша конкурентна боротьба за якість та прийнятні для споживачів ціни. Мережа супермаркетів «ТавріяВ» спонсорує волейбольну команду «Джинестра» та футбольний клуб «Чорноморець». Віктор Музальов вболіває за «Чорноморець», київське «Динамо», із закордонних клубів – за «Челсі» (вплив навчання в Англії). Це захоплення призвело навіть до організації футбольного турніру між колективами магазинів. На них повболівати приходять усі члени родин гравців. Турнір став досить популярним.
Вже сьогодні Віктор Музальов не виключає подальшого навчання в аспірантурі одного з українських вузів. Найбільше його привертає економікоправовий напрям, який найточніше відповідає специфіці його роботи.
Як депутат обласної ради, входить до складу постійної комісії з питань економіки, промисловості, розвитку підприємництва та регуляторної політики, закріплений за Роздільнянським районом. Щомісяця провадить прийом громадян у Роздільній. Найчастіше люди звертаються з питань соціального захисту пенсіонерів, чорнобильців, інвалідів. Брав участь у сходах сіл району, присвячених «Народному бюджету», як економіст, допомагаючи людям точніше визначитися з першорядними проблемами населених пунктів. Не виключає подальше продовження політичної кар’єри. Що ж, найцікавіший пошук – пошук себе для Віктора Музальова триває.
Лана Воліна
Коли на серці легко
Леонід Григорович Чуфарлічев – людина до певної міри неординарна. 38 років за кермом «швидкої допомоги» з її постійними нічними виїздами й пильнуваннями – це, мабуть, до снаги людям сильним, терплячим і безмежно відданим своїй нелегкій професії. Чого тільки варті роки роботи, як каже Леонід Григорович, «на реанімації». А як нелегко довезти тяжкохворого до Одеси, часом по два рейси зробити туди й назад, та ще за будьякої погоди.
– Буває – вітрище, заметіль, – розповідає Чуфарлічев, – а у тебе одне завдання – щоб і машина, і ти були в повній бойовій.
Це зараз щоночі чергують у центральній районній лікарні і дитячий лікар, і гінеколог, і хірург, і терапевт. Раніше ж за ситуацією Леонід Григорович довозив лікарів з дому до лікарні. І надивився усілякого. Скільки болю чужого через серце своє пропустив, а не зачерствіло воно.
– Дітей найбільше шкода, – говорить водій. – Їхній плач душу вивертає.
Те, що буде водієм, Леонід знав ще з дитинства. В іншій професії він себе не бачив. 18річним йому вже довірили возити головного лікаря району Рафаїла Львовича Меламуда – шановану людину не тільки в районі, але й в області. І возити його Леонід вважав справою честі. На «швидку» перейшов уже пізніше. Так на ній, рідній, донині й затримався. І радіє тому, що через несправність машини жоден виклик затриманий, а тим більше зірваний, не був. Тому дуже приємно, коли вдячне слово одужаного знаходиться й для нього, водія.
А нещодавно на вулиці зупинила його жінка, яку він на «швидкій» довозив до пологового будинку.
– Спасибі Вам, – сказала вона. – У таку негоду тоді мене довезли. – І, засміявшись, додала: – Тільки більше у Ваше чергування я постараюся вже не потрапляти. Втретє Ви мене довозите до пологового будинку, і втретє я народжую дівчинку.
Леонід і чудовий сім’янин, справжній господар. У його оселі для всього є своє місце. Дрова в сараї складені так, що з другого ряду вже поліно не витягнеш. У просторому гаражі – порядок теж ідеальний. Теплий курник є. Шкода тільки, машини немає – грошей на неї так і не накопичили. На городі – молодий сад і жодного натяку на бур’яни.
Тамара – вродлива, з ямочками на щоках, темними сміхотливими очами жінка, чоловіка хвалить: умілець, усе своїми руками робить. Надійний помічник їй по господарству. Після ремонту в оселі сам підібрав світильники в кожну кімнату, меблі теж сам вибирав. Але й Леонід дружиною не нахвалиться: так смачно, як його Тамара, ніхто не готує…
Чергування у Леоніда Григоровича через день. Але якщо знадобиться, готовий виїхати до хворого будьколи.
Таїсія БАРАНОВА,спецкор «Одеських вістей»,м. Арциз
Якщо не він, то хто ж?
Як часто ми чуємо, що те чи інше починання народилося в Одесі! Чуття гордості зазвичай починає переповнювати душу. І вкотре переконуєшся: ти, таки так, живеш у дивовижному і неповторному місті.
Задуматися про це знову змусило знайомство з головою Одеської обласної громадської організації «Народний альянс молоді», членом обласної організації Народної партії Олегом Каптуром. Своїм захопленням він називає організацію та підтримку різних заходів, адресованих дітям. Причому не тільки спортивних.
Кілька років тому фахівці Одеського міського центру зайнятості шукали нових, нестандартних форм ознайомлення підлітків зі світом найзатребуваніших на ринку праці професій. Так, діти, переважно орієнтовані на вступ до вузу або коледжу. Але життя іноді вносить свої корективи. І молода людина має бути готовою до іншого, ніж планувалося, розвитку свого життєвого сценарію. Крім того, у сучасному світі однією із найбільших цінностей є час. І немає нічого гіршого, ніж витратити його на опанування нецікавої або безперспективної професії.
Оскільки підлітки – народ рухливий, іронічний і веселий, явилася потрясна ідея провести турнір знавців професій у формі такого любимого всіма ігрового КВК. Адже часто діти обирають професію за компанію із друзями, під натиском батьків або просто знічев’я. А ігрова атмосфера турніру дає змогу вивести їх у простір вільного міркування про свій майбутній професійний шлях, наблизити до істинного розуміння того, чим же вони хочуть займатися в житті й чого досягти?
Перший в історії державної служби зайнятості профорієнтаційний КВК пройшов в Одесі у травні 2008 року за активної підтримки фахівців міського центру зайнятості. Він настільки сподобався всім – і учасникам, і організаторам, що турнір вирішено було зробити традиційним у школах і на рівні міста. У жовтні в межах Всеукраїнської наради директорів регіональних центрів зайнятості відбувся підсумковий «Турнір знавців професій» серед командпереможців міських змагань. Одесити просто заворожили журі нашим гумором. Ну хто з них міг залишитися байдужим, коли професію для підлітка з вигадкою та іскрометним чуттям гумору обирали колоритні мешканці справжнього одеського двору, що надовго впадають у пам’ять! От і виявилося, що такий незвичайний КВК сподобався й у столиці: з ідеї наших земляків народився Всеукраїнський профорієнтаційний змагальномотиваційний турнір за назвою «ПОУМУ», що означає «професійна орієнтація учнівської молоді України». Тепер у цю гру грає вся країна не тільки під час навчального року, але й на канікулах – у літніх оздоровчих таборах. Тож знай наших!
На моє запитання, чому він допомагає молоді, Олег Каптур відповідає просто: мені цікаво. Та й спілкування з таким яскравим представником Народної партії, як Сергій Гриневецький, який уже давно зарекомендував себе як небайдужий меценат юних талантів і авторів книжок, дарувальник музеям, не минуло марно. Олег Каптур теж заразився прагненням допомагати молодим.
Протягом декількох років Олег Олександрович є постійним учасником профорієнтаційних заходів міського центру зайнятості – виїжджає разом із командами на змагання, працює в журі, надає фінансову підтримку. Він купує учасникам форму для конкурсів фотоапарати, щоб чудові миті їхніх виступів у різних містах України вдалося залишити на згадку. Ще він подарував радіомагнітофон, музичний центр, принтери і, звичайно, ласощі. В 2010 році робота Олега Олександровича щодо підтримки профорієнтаційних заходів була відзначена подякою Одеського міського центру зайнятості.
Зовсім недавно, на початку жовтня, Олег Каптур підтримав команду «Полундра» під час півфіналу Всеукраїнського турніру в Сімферополі, де одесити посіли друге місце. Втім, вони входять до числа лідерів на всіх без винятку турнірах навіть усупереч деякій суб’єктивності суддів у різних регіонах України. Тобто зусилля міського центру зайнятості й Олега Каптура допомагають командам набирати такий запас міцності, з яким не можуть упоратися ні суперники, ні суб’єктивізм журі.
– Наші турніри справді допомагають молоді краще зорієнтуватися, не заблудитися у величезному світі сучасних професій, допомагають зрозуміти, що життя, як і КВК, – дійство колективне, і тому треба вміти чути й розуміти людей довкола себе, – говорить начальник відділу профорієнтації Тамара Сакович. – Не менш важливо, що разом з ними на змагання їде така людина, як Олег Каптур. Успішний бізнесмен, політик, батько родини, у якого росте донька Камілла. Адже в школі більшість педагогів становлять жінки. І хлопцям дуже бракує чоловічого виховання. Спілкуючись із Олегом Олександровичем, школярі можуть розпитати його, як він обирав майбутню професію, які знання й навички потрібні сьогодні будьякій людині у звичайному житті. Якщо хочете, це школа нормального дорослішання підлітків, коли в них є цікаве дозвілля і мудрі наставники.
Говорячи про плани на майбутнє, Олег Каптур збирається залучити до підтримки профорієнтаційного КВК своїх друзів. Естафета дієвої доброти триває. І як знати, які ще відкриття зроблять на цьому шляху наші невгамовні земляки!
Світлана МАРШИНА
