«Діти – Боже благословення», – вважають в родині Чуйків. Тут їх аж одинадцятеро: семеро дівчат і четверо хлопців. Схожі зовнішньо, вони різні за характерами, звичками та вподобаннями. Юля – медсестра, Жанна готується стати перукаркою, маленька Даша любить математику, невдовзі вивчатиме її в школі...
Кожна дитина – мов пелюстка великої яскравої квітки, що прикрашає цей дім, несе радість дорослим і наповнює смислом їхнє життя.
Корінні яськівчани Віталій Дмит–рович і Римма Миколаївна разом ходили до школи. Дитяча дружба якось непомітно переросла у відносини, що засяяли барвами щирої любові. Вінцем палкого почуття молодих людей став шлюб, у якому кожен знайшов велике щастя – кохати і бути коханим, відчувати свою потрібність близьким людям і жити для своєї родини...
1992 рік приніс молодому подружжю Чуйків велику, очікувану радість батьківства. Донька зміцнила родину, зробила взаємини чоловіка й жінки теплішими.
Кожне наступне дитятко своєю появою лише збагачувало їхні почуття, робило світ насиченішим. Тепер батьки ділили порівну відповідальність за виховання.
Переступаючи поріг цього дому, одразу відчуваєш – тут живуть люди, що цінують та підтримують одне одного. Взаємоповага та порозуміння – ґрунт, на якому все стоїть у цій дружній родині. Старші опікуються молодшими, навчаючи їх того, що вже вміють самі. Ті слухняно намагаються наслідувати дорослих у всьому: в роботі, в навчанні, в шанобливому ставленні до батьків.
Найстарша Валечка, мов голубка, вилетіла з рідного гнізда, подарувавши Віталію Дмитровичу та Риммі Миколаївні онуку. Свою родину вона разом із чоловіком теж будує за принципами поваги та любові – як вчать власним прикладом батьки.
Звичайно, як і будь–де, родинний човен Чуйків іноді розхитують шторми, але ці люди, впевнено долаючи всі перешкоди та майстерно оминаючи підводні рифи й мілину, йдуть раз і назавжди обраним курсом.
Батько в сім’ї – беззаперечний авторитет. Він вправно кермує домашнім кораблем, дбаючи про спільний добробут. Після роботи поспішає додому, де на нього чекають погляди рідних очей. Чоловік знає, що завжди може розраховувати на підтримку мудрої дружини.
На запитання «Чи щаслива?» Римма Миколаївна, не роздумуючи, відповідає: «Так!» Втім, можна було й не питати. Її обличчя осяяне якимось особливим світлом, очі випромінюють тепло та радість. Милуючись цією родиною, розумієш: «Там, де щаслива жінка – щаслива вся родина!»
Разом працюють, разом відпочивають, вчаться одне в одного, радіють досягненням та вболівають за втрати. Очікуючи на народження нового члена родини, кожне з дітей вигадує маляті ім’я. Батьки звикли поважати думку дітей, тому новонародженого називають методом жеребкування... Цікаво! До всього вони підходять неординарно. Інакше неможливо, коли є 13 думок, 13 різних уподобань, кожне з яких важливе.
Можливо, родина Чуйків не має великих статків. Але у них є головне і найдорожче, що потрібно людині для щастя, – міцна та дружна сім’я.
