Віктора Антоновича Барановського – головного агронома–технолога дослідного підприємства експериментальної бази «Дачна» – знають та поважають у колі сільгоспвиробників району. Він має багато–річний досвід роботи з елітним насінням зернових першої та наступних репродукцій.
Агрономія – складна наука, що передбачає не тільки знання та дотримання законів землеробства, а й використання інноваційного підходу.
Основним принципом у роботі Віктора Антоновича є виконан–ня робіт у найоптимальніші терміни. Це запорука хорошого врожаю. Все інше залежить від дотримання сівозміни та покращення якості грунтів, переважно за допомогою органічних добрив.
Поля сільгосппідприємства в «Дачній» називають цехом просто неба. А рослинництво – ризикованим уже на стадії сівби. Адже щоб кожна зернина проросла та правильно сфор–мувала колос, слід вико–нати цілий комплекс робіт, участь у якому на різних етапах беруть усі сільгосппрацівники.
Щороку Віктор Барановський спільно з агрономом–насін–ником Євгеном Пшавою розробляють план сівби зернових. При цьому все прораховується до найменших дрібниць, адже в насіннєвому господарстві потрібно витримувати чистоту сорту, не допускаючи його змішування.
– Спочатку сівбу «проводимо» на папері, – говорить головний агроном, – а вже згодом, коли маємо повну картину, погоджуємо з директором М. Семенихіним і розпочинаємо роботи. Загалом озимі сіємо наприкінці вересня, а ось план на сівбу ярових складаємо наприкінці жовтня – в листопаді. Під кожну культуру потрібно правильно підготувати грунт, вчасно наситити землю вологою, навіть за найменшої кількості опадів.
Віктор Барановський сформувався як фахівець, пройшовши шлях від бригадира до головного агронома. На останній посаді – вже 12 років.
– Ми трудимося заради того, щоб прогодувати державу, забезпечити людей хлібом, молоком і м’ясом, – говорить Віктор Антонович. – На цей рік посіяли близько 600 гектарів озимої пшениці та 160 – озимого ячменю, а також кормові озимі, – розповідає він про господарство. – Заплановано 158 гектарів під горох, 140 – під ярий ячмінь, 180 – під кукурудзу на зелену масу, 40 – під сою та однорічні трави (горох, овес, суданка), а також люцерну та еспарцет.
За збереження вирощеного насіння відпо–відальність несе агроном–насінник Є. Пшава. На території зерносховища – суворий контроль за температурним режимом зберігання. Тут здійснюють маркування сортів.
– Сортову типовість насіння еліти першої й наступних репродукцій під–тримуємо створенням умов, які виключають можливість біологічного засмічення, тобто запилення іншими сортами, а також механічного змішування сортів під час жнив, подальшої обробки та зберігання, – відзначає Євген Володимирович.
