На початку минулого року в Україні стартувала медична реформа. У вигляді пілотних проектів вона пройшла у Києві, Донецькій, Дніпропетровській та Вінницькій областях. Результати експерименту покладені в основу загальнодержавної реформи.
Протягом найближчого часу медицину потрібно розділити на первинну, вторинну (спеціалізовану), третинну (високоспеціалізовану) і екстрену. Головною метою змін є максимальне надання пацієнтові якісних медичних послуг, насамперед за місцем проживання. Як стверджують фахівці, без таких невідкладних заходів ситуація в охороні здоров'я через кілька років могла б стати критичною.
На усунення дисбалансу
Держава на сьогоднішній день фінансує безліч медичних «автономій», що існують у системі охорони здоров'я України. Це сільські й міські медустанови, обласні лікарні, центри, науково-дослідні інститути, відомчі клініки, у яких розташовані дублюючі одне одного спеціалізовані відділення (інфекційні, кардіологічні, психіатричні тощо). До того ж зайве дроблення медичної структури призводить до нерівності у споживанні медичної допомоги, менш професійного або нераціонального оснащення устаткуванням і медикаментами, інших негативних моментів.
Одним з головних недоліків наявної структури вважається пріоритет госпітальних форм лікування на шкоду розвитку позалікарняної медичної допомоги. У системах охорони здоров'я західних країн, на досвід яких насамперед зорієнтована нинішня медична реформа, 80 відсотків обсягу медичних послуг припадає на лікарів загальної практики – сімейних лікарів, і тільки 20 відсотків – на дорогих вузьких фахівців. За даними ВООЗ, розвиток сімейної медицини утримує пальму першості щодо ефективності використання бюджетних коштів і підвищення результатів роботи усієї галузі охорони здоров'я. Це з урахуванням того, що фінансові можливості у західних країнах набагато більші, ніж в Україні. Також досить вагомою залишається допомога, яку надає середній медичний персонал. І це безсумнівні плюси на захист необхідності змін.
Дотепер розміри фінансування тих або інших медустанов провадилися з розрахунку кількості лікарняних ліжок і виконаних ліжкоднів. І для багатьох головлікарів таке становище було основним при держфінансуванні. Нещодавнє минуле пам'ятає приклади, коли найбільш заповзятливі керівники навмисне додавали число ліжок. Зараховувалися не лише встановлені в проходах і коридорах ліжка, але й приписані у статистичну графу «віртуальні» лежанки. У результаті роздроблення або несправедливого розподілу фінансових коштів, брак грошей відчували практично всі. А ФАПи і амбулаторії, виходячи з формульної методики, взагалі фінансувалися за залишковим принципом. Проведена реформа покликана усунути такий дисбаланс фінансування в медицині.
Розставити пріоритети
Поступальним рухом на цьому шляху стане створення центрів первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД). Їхня кількість буде визначатися чисельністю населення й станом відповідної інфраструктури. Під час створення подібних центрів голова облдержадміністрації Едуард Матвійчук поставив завдання оптимізувати до кінця березня мережу і ліжковий фонд установ охорони здоров'я області. На останній сесії Білгород-Дністровської райради депутати ухвалили рішення про створення ЦПМСД. Це відправна точка для поліпшення медобслуговування в районі.
– Центр первинної медико-санітарної допомоги набуде статусу комунальної медустанови, – роз'яснює головний лікар Білгород-Дністровської районної лікарні Валентин Гросул, майбутній керівник створюваного центру, – яка об'єднає 17 амбулаторій і 39 ФАПів міста Білгорода-Дністровського і району, а також селищ Сергіївки і Затоки. При ФАПах і амбулаторіях буде створено близько 220 місць денних стаціонарів. До речі, такі стаціонари вже кілька років активно діють у Старокозачому, Миколаївці, Руськоіванівці, Старій Царичанці, Удобному, Красній Косі, Шабо, Приморському, Маразліївці, Випасному та в інших селах. Самі поміркуйте, наскільки позитивно в результаті реформування зміниться надання медичної допомоги на селі! При створенні ЦПМСП найбільш діючою стане медична допомога лікарів загальної практики – сімейної медицини. Фінансування ФАПів стане вдвічі більшим, досягши 14 відсотків від загального медичного бюджету. А фінансування амбулаторій зросте до 68 відсотків у порівнянні з попереднім рівнем 14-15 відсотків. Для адміністративного офісу ЦПМСД, на утримання автопарку і необхідних технічних служб планується виділення близько 17-18 відсотків від загальної бюджетної суми. Раніше основна маса грошей ішла на утримання відділень. А бувало, що стаціонари не завжди виявлялися завантаженими. Однак зарплату, святкові та інші виплати всі одержували однаково. У результаті створення вторинної (стаціонарної) допомоги загальна кількість ліжок після скорочення дублюючих відділень зменшиться до 500. При цьому збереженими залишаються всі види надання медичної допомоги населенню без порушення її доступності. Попередньо підраховано, що загальний фонд економії для Білгород-Дністровської охорони здоров'я одразу складе близько 3,5 мільйона гривень на рік. При злитті двох потужних міськрайонних медичних структур (вторинна, спеціалізована медична допомога – авт.) об'єднання відділень і відбір для них медичного персоналу відбуватиметься за допомогою комісійної роботи обласних фахівців. Пріоритети будуть надані кваліфікованішим і досвідченішим лікарям. Хтось залишиться трудитися у стаціонарі, хтось на консультативно-діагностичній роботі в поліклініці. Пенсіонерам, очевидно, порекомендують спробувати сили в сімейній медицині. Але в кожному разі ніяких скорочень серед медперсоналу не передбачається. Вони зачеплять тільки обслуговуючий немедичний персонал і, можливо, операційних медсестер.
Актуальним залишається запитання: хто на даному етапі виявиться головним розпорядником фінансів у місті та районі? За наявної системи фінансування кошти виділялися за формульною методикою на одного жителя. Для виконання делегованих повноважень у місті є фінуправління Білгород-Дністровської міськради, у районі відповідний сектор при РДА. При створенні первинного і вторинного рівня медичної допомоги необхідно визначити єдиного скарбника, який зможе приймати трансферти щодо охорони здоров'я. Однак це питання на державному рівні поки що не вирішено. На місцевому рівні соломонове рішення намагаються знайти за допомогою переговорів за круглим столом.
– З точки зору надання медичної допомоги, міська база охорони здоров'я є більш вагомою, – наполягає начальник фінуправління Білгород-Дністровської міськради Віктор Мінчев, – тому пальма фінансової першості безсумнівно мусить бути в руках міста. Тим більше, що госпітальні округи, які згодом відповідатимуть за охорону здоров'я нашого регіону, все-таки створять на базі міст обласного значення, яким є Білгород-Дністровський. Це вже сьогодні ми бачимо на прикладі створення в Білгороді-Дністровському – як у центрі великого району – однієї з дев'яти на Одещині станцій екстреної медичної допомоги, які фінансуватимуться з обласного бюджету.
Як відомо, під час реформування буде здійснено перехід до фінансування на основі подушних нормативів. У 2014 році розпочнеться перехід до страхової медицини. Як вважають ініціатори реформи, такий перспективний механізм виявиться ефективним для стримування витрат і збереже якість медичної допомоги.
Перетворення стосуються кожного
Будь-яка значна реформа – процес тривалий і болісний. Реформа системи охорони здоров'я зачіпає практично кожного. Сьогодні чиновники від влади і медичні фахівці намагаються максимально нівелювати її негативні моменти, які в подібному процесі неминучі. Тим часом керівництву Білгород-Дністровського району і області далі надходять листи із проханням зберегти наявну лікувальну структуру в тих або інших селах району.
Один з листів від жителів села Шабо містить такі рядки: «Ми просимо переглянути раніше ухвалене рішення на 16-й сесії Білгород-Дністровської районної ради про переведення Шабівської дільничної в амбулаторію, зберігши за нею статус дільничної з травматологічним та інфекційним відділеннями, пологовим будинком, гінекологією і додати дитяче відділення… До Шабо приїжджають лікуватися й народжувати не лише жителі навколишніх сіл, але й з інших районів і міст».
– На превеликий жаль, багато людей не розуміють своєчасності проваджуваної реформи та її справедливої філософії, – коментує ситуацію головний лікар Білгород-Дністровської ЦРЛ Валентин Гросул. – Ми говоримо, що мета реформи – це створення єдиного медичного простору для одержання доступної та якісної медичної допомоги в найближчій установі охорони здоров'я, незалежно від її територіального розташування й підпорядкування. Жителі Шабо звикли до певних зручностей, не думаючи, що екстреного хворого із Чистоводного або Маразліївки доводиться довозити у Шабо на милицях або в шоковому стані, накручуючи зайві кілометри. Після реформи в госпітальному центрі Білгорода-Дністровського на такого хворого чекатиме потужна команда професійних фахівців різного напряму – реаніматолог, анестезіолог, хірург, травматолог, акушер-гінеколог та інші, які цілодобово будуть спроможні в короткий термін надати допомогу на високому рівні. Чи можна мріяти про таку можливість у Шабо, якщо там працюють три лікарі, які поза робочим часом, у вихідні та свята ургентують вдома? Сьогоднішні перетворення не подобаються не лише деяким пацієнтам, але й медикам. Але зупиняти медичну реформу ніхто не збирається, а переживши робочі процеси, у підсумку ми одержимо добрий результат.
