Сьогодні в Татарбунарах загальне занепокоєння викликала ситуація, що склалася в комунальному підприємстві при міській раді «Водопостачальник». А вона така, що борг перед РЕМ зробив ледве чи не до 300 тис. грн, а це робить цілком реальною загрозу знеструмлення насосних станцій. Дякувати Богу, цього не сталося: як завжди, підставив своє надійне плече район, спрямувавши на фінансову підтримку цього КП 152 тис. грн. І це при тому, що в районі й своїх проблем вистачає. Але залишити підприємство без енергопостачання – означає, залишити місто без води. А це була б проблема навіть не районного масштабу.
Не можна сказати, що на підприємстві ця ситуація не викликає заклопотаності. На кожній сесії міської ради це питання обговорюється навіть поза порядком денним. На одній з них новий начальник КП Руслан Присяжнюк сказав:
– Підприємство працює за тарифами 2010 року. Необхідно підняти їх хоча б на суму ПДВ. Тоді у нас з'являться вільні гроші. Із цим погодилися, хоча й не всі, мотивуючи виправданість такого кроку підвищенням цін на електроенергію. Але як відреагує на це населення, яке і так перебуває під фінансовим тягарем подвійного перекачування води: з землі – у резервуар, а з нього – у водогінну мережу? Сьогодні собівартість електроенергії в кубі води – 1,14 грн. І це – головна складова тарифу. Далі йдуть зарплата і втрати, які вже перевищують 50 відсотків. Іншими словами, кожен другий літр води виливається повз крани. А в зношених, з металевих труб мережах, переданих міськраді колишнім колгоспом, втрати й того більші – до 60 відсотків!
Факт гнітючий. Матеріально-технічна база «Водопостачальника» настільки слабка, що сьогодні займатися її розвитком практично немає на що. Коштів ледве вистачає на усунення нескінченних поривів мереж. Про капітальний ремонт навіть говорити не доводиться. У цій ситуації необхідність перевірити, технічні це втрати чи розкрадання, виходить на перший план. Принаймні, і заступник міського голови Володимир Хитренко, і Руслан Присяжнюк цього не виключають. Незрозуміло лише, чому питання, яке заявляє про себе багато років, залишається відкритим. Але сьогодні воно настільки загострилося, що зволікання у його вирішенні «подібне до смерті». У «Водопостачальнику», міській раді шукають варіанти зменшення втрат до нормативно-прийнятних, тобто до 30 відсотків.
На одній з минулих у міськраді розширених нарад заступник голови Татарбунарської райдержадміністрації Анатолій Чиханцов запропонував поставити на розвідних центральних вузлах лічильники, які дозволять з'ясувати, вода йде в землю чи розкрадається. А перед цим Анатолій Миколайович наполягав на необхідності переглянути всі договори проведення інвентаризації мереж, установки щитів обліку, проведенні оптимізації особового складу тощо. Із зазначенням термінів виконання.
До речі, штатний розклад «Водопостачальника» сесія затвердила – 44 особи. Але восьми робітників масових професій сьогодні не вистачає. За штатом має бути три водії, а працює один. У Татарбунарах не нахваляться Іваном Павленком, якого називають «слюсарем від Бога». Кажуть: «Піде Іван на пенсію – вважай, ми пропали». Тракториста на екскаватор теж немає. Кранівника взагалі знайти неможливо. Приходять за оголошенням, але побачать, у якому стані техніка, і до побачення. Їздив Присяжнюк у сусідні райони по досвід.
– Ми, – говорить, – зі старого все латаємо, а в Ізмаїлі лише нова техніка купується. В Арцизі на дві гривні підняли тариф на воду, ми – тільки на 20 відсотків на ПДВ. У нас прибуток у тариф не закладений. А без нього як підприємству розвиватися?
Проблем у КП, що називається, – море. Саме тому 2013 рік на сесії міськради був одностайно визначений як «Рік «Водопостачальника» і виведення його із кризи». 50 тис. грн уже виділено з міського бюджету на нові насоси. Ще 30 тис. грн – на проектно-кошторисну документацію для ремонту водопровідної мережі й понад 30 тис. грн – на погашення боргу за використану підприємством електроенергію. Є кошти на придбання нового трактора. Затверджено трудовий договір з досвідченішим фахівцем у цій сфері, колишнім начальником КП Василем Чакиром. Його консультації щодо забезпечення безперервної роботи комунального підприємства для керівника-початківця завжди вчасні. А нещодавно міськрада виділила для «Водопостачальника» нове приміщення на кілька кімнат.
Але й керівництву «Водопостачальника» час би вийти на шлях самостійності. Що, звичайно ж, припускає підвищену відповідальність за виконання кожного пункту програми розвитку підприємства. Іншого шляху не дано.
