З нагоди Дня матері, з ініціативи та за безпосередньої участі народного депутата України Олександра Пресмана, у Великій Михайлівці відбулося чудове і зворушливе свято, на яке запросили жінок із Великомихайлівського, Фрунзівського та Роздільнянського районів. Очолювали численні делегації голови райдержадміністрацій та районних рад, а також помічники депутата у районах.
Всього у святковому заході взяли участь понад 300 заслужених матерів, котрі виховали гідних громадян нашої держави. Різні за віком і соціальною роллю, ці жінки – чудові представниці материнства. У кожної з них своя доля – у когось щаслива і успішна, у когось – нелегка, терниста. Та всіх об’єднує одне – велика любов до дітей, прагнення будь-що зробити їх майбутнє щасливим.
Розпочалося свято виставкою учнівських робіт шкіл району. 2013 рік – рік дитячої творчості, тож на виставці здібності юної зміни були продемонстровані якнайкраще. Депутат разом зі своєю дружиною, матір’ю і тещею відвідали всі павільйони, де були щедро обдаровані не лише хлібом-сіллю, оберегами, сувенірами, а й великими привітаннями та дотепними жартами.
У районному Будинку культури на матерів чекала змістовна святкова програма. Кожному, хто заходив до зали, на плечі клали хустки – обереги. Хустка захищає жінку від усього лихого.
Зустріч жіноцтва з трьох районів була побудована у вигляді улюблених телевізійних передач. Ведуча свята – депутат обласної ради, заслужений вчитель України, директор Новопетрівської школи Катерина Максимівна Лаптієнко у програмі «Про життя» зворушливо розповідала про долі Меланії Трохимівни Жосан з Великої Михайлівки, Оксани Володимирівни Кушнір із села Первомайського Фрунзівского району та Раїси Дмитрівни Казанцевої із села Новоукраїнки Роздільнянського району. Ці розповіді не залишили байдужими нікого у залі.
Раїса Казанцева була восьмою дитиною в родині ветерана війни, вона рано пізнала, що таке втрата близьких людей. 9 травня 1945 року в Берліні загинув її старший брат. Але це не єдине випробування в житті жінки, адже їй довелося пережити страшне горе матері – вона втратила свою маленьку доньку. Потім Раїса Дмитрівна залишилася вдовою з двома дітьми на руках. Але і в новому шлюбі жінка боролася за життя і здоров’я дочки-інваліда, підтримувала і берегла чоловіка, який став інвалідом після тяжкої хвороби. Стільки потрясінь випало на долю цієї мужньої жінки, а вона не зламалася, живе і працює, даруючи рідним і близьким свою безмежну любов і турботу.
Гаслом наступної програми «Фолк м’юзік» стали слова «Співає родина – співає Україна». Це були не лише яскраві розповіді про життя сімей, які йдуть через будні з піснею, а й зворушливе виконання знайомих усім музичних композицій. На сцену під бурхливі оплески піднімалися родини Таранцици із Фрунзівки, Лагутіних з Роздільнянського району, Райковських з Великої Михайлівки та Чернеги і села Новоборисівки Великомихайлівського району.
Фінальною частиною свята стала програма «Жди меня», де присутні почули історії життя жінок-матерів, через долі яких пройшла війна. Фрунзівчанці Марії Мартинівні Шевченко незабаром виповниться 96 літ. Всього чотири роки прожила вона з коханим чоловіком, як у їхнє життя вдерлася Велика Вітчизняна. Зовсім молода жінка залишилася одна з маленькими дітьми. Але попереду на неї чекало страшне випробування – на фронті безвісти пропав її чоловік. Марія Мартинівна не впала у відчай, а жила заради дітей, сподіваючись на повернення коханого. Надіялася і чекала все життя. Жінка зростила дітей, дала їм освіту. Здавалося, жити хоча б тепер. Та ні – знову велике горе – у 1986 році в Кандагарі, на афганській землі, загинув її онук Юрій. З того чорного дня життя наче зупинилося... Ця мужня жінка є взірцем Матері.
Кожна жінка отримала від депутата Верховної Ради подарунки та квіти. Учасники художньої самодіяльності виступили з концертом.
У нашому чудовому краї живуть немало жінок, про долю яких можна не лише розповідати, а й знімати фільми або писати романи. Тож, живіть довго, дорогі наші матусі! Адже лише поряд з вами ми залишаємося дітьми. А це величезне щастя.
