Точки зростання промисловості регіону

На сесії обласної ради, з метою реалізації довгострокових стратегічних пріоритетів у сфері створення сучасної індустрії, було затверджено Програму сталого розвитку промисловості Одеської області на 2013-2015 роки. Це документ, що визначає перспективи на майбутнє базової галузі економіки. Про завдання, поставлені цією Програмою, ми бесідуємо з головою постійної депутатської комісії обласної ради з питань економіки, промисловості, розвитку підприємництва й регуляторної політики, академіком Академії економічних наук України, заслуженим економістом України О.С. КРАВЦЕМ.

– Олександре Семеновичу, чим обумовлено ухвалення цієї Програми саме зараз?

– Насамперед тим, що промисловість – це одна із провідних галузей економіки області. У ній працюють понад 500 підприємств із 67 тисячами співробітників. Галузь формує до 20 відсотків надходжень до Державного бюджету, до 15 відсотків загального фонду місцевого бюджету. У цілому ж розвиток промисловості – це запорука успішного економічного і соціального розвитку суспільства. 

Останнім часом, враховуючи високу імпортозалежність вітчизняного виробництва, обмеженість доступу до кредитних ресурсів через високі відсоткові ставки й підвищення вартості енергоносіїв, на розвиток промисловості негативно впливає зовнішньоекономічна кон’юнктура, що характеризується зниженням попиту на вітчизняні товари на закордонних ринках. Внаслідок цього темпи промислового виробництва зменшилися і в Україні, і в Одеській області зокрема. 

У 2012 році, завдяки зусиллям облдерж­адміністрації, темпи зниження промислового виробництва вдалося уповільнити. Підприємствами промислового комплексу було реалізовано товарної продукції на 24,7 мільярда гривень (на 1,5 відсотка більше, ніж в 2011 році). Зосередження в промисловості регіону значного виробничого й науково-технічного потенціалу дозволяє в короткий термін не лише відновити виробництво, що розвивається, але й забезпечити стале економічне зростання, сприяти істотному підвищенню рівня та якості життя людей. Цим і була продиктована необхідність ухвалення Програми сталого розвитку промисловості Одеської області на 2013 – 2015 роки саме зараз.

– Давайте поговоримо про пріоритети у промисловості, що існують сьогодні…

– У січні – березні цього року обсяг реалізованої промислової продукції досяг 6,5 мільярда гривень і збільшився, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, на 14,1 відсотка. 

Провідними або пріоритетними галузями залишаються такі: харчова (на її частку припадає до 25 відсотків реалізованої продукції), хімічна і нафтохімічна (22 відсотки), машинобудування (7 відсотків), виробництво готових металевих виробів (4 відсотки). 

Не можна забувати: 2011-2012 роки стали поворотними у сфері інвестування промисловості. Так, у 2012 році був освоєний найбільший за останні роки обсяг капітальних інвестицій – 5,2 мільярда гривень, що у 3,9 раза більше за рівень 2011 року. 85,6 відсотка цих коштів освоєно підприємствами з виробництва й розподілу електроенергії, газу і води, 14,4 відсотка – у переробній промисловості.

Високу динаміку інвестування підтримали також хімічна промисловість (на 24,6 відсотка більше від капітальних інвестицій), машинобудування, харчова промисловість. 

У січні – березні цього року підприємства промисловості освоїли 2,7 мільярда капітальних інвестицій, питома вага яких зросла до 70 відсотків у загальному обсягу інвестицій. Обсяг прямих іноземних інвестицій склав 561,6 мільйона доларів США.

– Олександре Семеновичу, які проблеми залишаються головними у промисловому комплексі області?

– Їх чимало, і усі вони досить серйозні.

Ми вже говорили про імпортоорієнтованість наших підприємств. Але при використанні старих технологій і зношеного устаткування, при дорожнечі споживаних енергоносіїв, більшість з яких імпортується Україною, попит на готову продукцію наших підприємств на зовнішніх ринках, на жаль, падає.

Відбувається зниження попиту на вітчизняну продукцію і на внутрішньому ринку через неконкурентоспроможність із імпортними товарами, які надходять на митну територію нашої країни із заниженою митною вартістю. 

Крім того, комерційні банки не дуже охоче видають кредити, особливо довгострокові, на переозброєння й модернізацію виробництва. Частка таких кредитів на 1 січня 2012 року становила 13,6 відсотка, на 1 квітня 2013 року – 15,6 відсотка. 

– У математиці кажуть: почнемо з вихідних точок. Що потрібно мати на увазі під вихідними точками в нашому випадку?

– У період активізації економічних реформ з метою відновлення довгострокового економічного зростання в промисловості на порядку денному з'являється завдання щодо формування сучасних механізмів промислової політики. Вони повинні забезпечити виробництво високотехнологічних товарів на енергоефективних підприємствах, товарів, здатних на рівні конкурувати з імпортними, нарощування вітчизняного експорту, розвиток внутрішнього ринку збуту, збільшення обсягів інвестицій у виробничий сектор економіки.

Сьогодні вже зрозуміло усім: найбільші перспективи розвитку промислового комплексу відкриваються у сфері внутрішнього виробництва. Тобто вітчизняні підприємства треба якомога активніше орієнтувати на задоволення потреб внутрішнього ринку, на випуск імпортозамісних товарів.

– Які ж шляхи реалізації такої системної переорієнтації вітчизняної промисловості на регіональному рівні?

– Насамперед, треба визначити регіональні пріоритети у промисловій політиці шляхом її узгодження з політикою бюджетною, податковою, митною. Далі необхідно створити умови для інноваційно-технологічної модернізації виробництв із переходом на поглиблену переробку і випуск інноваційної продукції кінцевого споживання. У своєму щорічному Посланні на цьому зробив акцент Президент України Віктор Федорович Янукович. Оптимізація структури промислового виробництва повинна йти шляхом посилення ролі внутрішнього ринку і прискореного розвитку тих видів діяльності, які здатні забезпечити імпортозаміщення й приріст експорту у конкурентоспроможних секторах економіки. Особливо актуальним стає впровадження форм державно-приватного партнерства й удосконалення організаційних форм господарювання на державних підприємствах. 

– Олександре Семеновичу, у Програмі щодо деяких галузей визначені так звані «точки зростання», покликані стати основою всієї майбутньої конструкції…

– Так, йдеться про підприємства, які можуть стати певними локомотивами, показати приклад нової організації виробництва й повести за собою інших. Наприклад, шляхом підтримки регіонального товаровиробника – Іллічівського заводу авто­агрегатів ПАТ «ЗАЗ» і ДП «Одеський авіаційний завод» у межах реалізації державних програм і задоволення потреб комунальних підприємств. 

Аналогічні локомотиви визначені у легкій, харчовій промисловості, у сфері альтернативної енергетики та інших галузях. Це ПАТ «Одескабель», ТОВ «Телекомунікаційні технології», ТОВ «Айсберг», ТОВ «Укратлантик», ТОВ «Телекарт-прилад», ПАТ «Одеський припортовий завод», ТОВ «Белста». 

Важливою енергетичною підмогою стануть сонячні електростанції, здатні забезпечити електрикою об'єкти комунальної власності – ФАПи, ЦРЛ, школи. Такий успішний досвід у нашому регіоні вже є. Сонячні електростанції передбачається побудувати в багатьох районах області: Ананьївському, Любашівсь­кому, Котовському, Красноокнянському, Балтському, Ізмаїльському, Татар­бунарському, Саратському, Тару­тинському. Вітроелектростанція має з'явитися в Овідіо­польському районі. Завод з виробництва паливних брикетів і пелет побудують в Арцизькому районі, тим самим поклавши початок забезпеченню регіону альтернативними, сучасними видами палива, виробленими у нас, а не ввезеними з інших областей України. 

Чудові результати у плані стимулювання розвитку економіки дозволяють одержувати промислові й технопарки. Перший регіональний промисловий парк має почати працювати в Іванівському районі, а технопарк – у Теплодарі. Там йдеться про організацію виробництва щодо забезпечення населення вітчизняними лікарськими препаратами. Технопарк створюватиметься за участю Одеського національного медичного університету. 

– Фінансування – це завжди наріжний камінь реалізації будь-якого починання…

– Ресурсне забезпечення Програми сталого розвитку промисловості Одеської області на 2013 – 2015 роки базується на фінансуванні з місцевих і обласного бюджетів, а також інвесторами. З місцевих і обласного бюджетів передбачається виділити по 3 мільйони 845 тисяч гривень, з інших джерел – 11 мільярдів 269 мільйонів 990 тисяч гривень. 

– Які підсумкові результати здатна забезпечити реалізація Програми?

– Освоєння випуску нової конкурентоспроможної продукції в 2013 році зросте до 5 відсотків, у 2014 році – до 5-6 відсотків, у 2015 році – до 7-8 відсотків. 

Передбачається також збільшення обсягу реалізації промислової продукції від 26-28 мільярдів гривень у 2013 році до 30-32 мільярдів у 2015 році. Крім того, можливе створення 1,5-2 тисяч нових робочих місць. 

Выпуск: 

Схожі статті