У Галини Стадник, депутатки Кодимської районної ради, директорки Олексіївської школи, вчительського стажу – 45 років.
– Щоб піднести престиж учительської праці, – говорить вона, – потрібно багато складових. Насамперед – матеріальне забезпечення самого вчителя і матеріально-технічне забезпечення навчально-виховного процесу.
Я працюю в школі не один рік. За цей час побувала в багатьох школах, тому є з чим порівняти. Наприклад, одеський Ришельєвський ліцей технічно укомплектований за останніми вимогами часу. Тут навіть вивчення таких предметів, як математика і фізика, перетворюється на процес задоволення інтелектуальних запитів. В Овідіопольській школі класи природничо-математичного спрямування облаштовані ноутбуками. Школа працює на високому інформаційному рівні. Тут, крім всього, за допомогою інтернету розповідають батькам, які з поважних причин не відвідують школу, про участь дітей у навчально-виховному процесі, про їхні успіхи, про завдання.
Наші сільські навчальні заклади при всьому намаганні місцевої влади покращити матеріально-технічну базу, на жаль, поки що значно відстають від міських. А створювати батьківські добровільні фонди, зважаючи на статки сільських жителів, ми теж не можемо. Адже підготовка дітей до школи сьогодні недешево обходиться сім’ям.
Інший аспект. Поміркуйте, чи багато вчителів можуть сьогодні дозволити собі відпочинок у престижних оздоровницях України (я не кажу про Об’єднані Арабські Емірати), отримати санаторно-курортне лікування, зокрема подорожувати Кримом, відвідати Буковель чи інші визначні місця нашої країни? Таким чином – вивчати рідний край, підвищувати свій інтелектуальний рівень, а потім створити у школі фотостенди і поділитися враженнями з колегами та учнями. Погодьтеся, це теж певною мірою впливає на престиж професії.
Має бути головним такий принцип: я маю право називатися вчителем доти, доки навчаюся сам. Тож у цьому сенсі не тільки потрібно передплачувати періодичну пресу фахового спрямування, а й вчасно отримувати її. Однак поштове відділення цього не забезпечує. І ні редакції журналів, ні Котовське відділення, яке обслуговує наш регіон, не здатні позитивно щось змінити. Відтак, замість 12 примірників журналу отримуєш ледве 7. А про додаткову літературу й поготів можна забути. Бо будь-які диски та інші комплекти зникають безслідно і домогтися, щоб тобі їх повернули, – марна втрата часу. Тож часто сільський вчитель залишається без додаткової літератури, яка сприяє підвищенню рівня знань, розповідає про нові методи, підходи, про передовий досвід у сфері освіти.
Кожен сільський вчитель сьогодні тримає по кілька корів, обробляє гектари землі, веде домашнє господарство. Звичайно, все це не дає змоги на високому рівні підготуватися до навчального процесу, позакласної, позашкільної роботи. Заважає також брати участь у заходах школи і села. Тому держава має створити належні умови праці і побуту для вчителя, забезпечити комфортним житлом. Тоді на село охоче будуть їхати молоді фахівці. Адже риба шукає, де глибше, а людина – де ліпше.
Крім того, в кожній школі має бути повноцінний комп’ютерний клас із медіа-дошкою, лінгафонний кабінет для вивчення іноземних мов та багато чого іншого, що дало б можливість гармонійно розвиватися сільським дітям. Бажано матеріально-технічну базу сільської школи піднести на вищий рівень.
Обличчя школи визначають її вчителі. Один і той самий предмет може бути й нудним, і дуже цікавим – залежно від того, хто і як його викладає. У кожній школі науково-методична робота має бути поставлена так, щоб педагогічний колектив відчував і вдовольняв свою потребу в удосконаленні професійної майстерності.
Сьогодні інтернет та інші інформаційні технології, наукомістке виробництво стали реальністю. Для створення, вдосконалення складної техніки, для роботи на ній потрібні не просто вузькі спеціалісти. Необхідні творчі особистості, здатні засвоювати готові програмні знання, орієнтуватися в потоці інформації.
А ще великою мірою авторитет залежить від характеру вчителя, знань, інтелекту, від розуміння дитячої психології, проблем сьогодення, від усвідомлення того, яким має бути завтрашній учень.
