Дуже важливим напрямом реформування стаціонарної медичної допомоги в сучасних умовах є диференціація стаціонарів за ступенем інтенсивності лікування і догляду за пацієнтами. У зв’язку із цим передбачається розгортання клінік інтенсивного лікування, тривалого перебування хворих із хронічними патологіями, відновного курсу і стаціонарів медико-соціального профілю: лікарень сестринського догляду і хосписів. Про це під час брифінгу нагадав директор департаменту охорони здоров’я Одеської міської ради Ігор Шпак.
У сучасній системі організації стаціонарної медичної допомоги найдорожчим етапом є інтенсивне лікування. На жаль, дотепер не лише не визначена оптимальна структура лікарень інтенсивного лікування, але й у саме це поняття часто вкладається різний зміст і, відповідно, по-різному трактуються завдання даної установи. Часто лікарня інтенсивного лікування розглядається як лікарня швидкої медичної допомоги. І таке визначення обумовлює цілком природнє прагнення керівників органів управління охорони здоров’я і головних лікарів таких лікарень до обмеження планової госпіталізації та переорієнтації установи на надання екстреної стаціонарної допомоги.
Внаслідок цього, з одного боку, лікування у великих багатопрофільних лікарнях, оснащених сучасним устаткуванням, стає малодоступним для пацієнтів, які потребують планового лікування із застосуванням сучасних технологій, а з другого боку – потужний потенціал лікарень інтенсивного лікування витрачається досить нераціонально – переважно на надання екстреної допомоги, за якої досить часто не потрібно провадити лабораторні, апаратні та інструментальні дослідження.
Для оптимальної діяльності лікарні інтенсивного лікування необхідні не лише реформування стаціонарної мережі міста, але й серйозна реорганізація самих таких лікарень. Передусім це стосується структури приймальних відділень.
Наявність великої кількості оглядових кабінетів, розташованих на значній відстані як один від одного, так і від діагностичних підрозділів, не лише збільшує витрати часу персоналу на переходи, обстеження або проведення первинної хірургічної обробки хворих, але й потребує значної кількості медперсоналу для постійного спостереження за станом усіх, хто перебуває в приймальному відділенні. Не виправдовує себе і традиційний принцип розгортання оглядових з урахуванням профілю захворювання і статі пацієнта. В умовах стрімкого збільшення потоку хворих, які надходять до приймальних відділень багатопрофільних лікарень, велика увага повинна приділятися їх медичному сортуванню з формуванням трьох основних потоків: пацієнти у задовільному, у стані середньої тяжкості й у тяжкому стані. Для кожної із зазначених груп у приймальному відділенні повинен бути обладнаний відповідний оглядовий блок.
Необхідно також передбачати у структурі приймального відділення соціально-кризовий блок для обстеження і надання медичної допомоги пацієнтам, які перебувають у стані алкогольного сп’яніння, а також для тих, чий стан і поведінка приховують певну загрозу для оточення.
Важливим завданням реформування стаціонарної медичної допомоги є і розгортання на базі великих багатопрофільних стаціонарів сучасних консультативно-діагностичних центрів, денних стаціонарів і центрів амбулаторної хірургії, що дозволяють вчасно здійснювати планове обстеження і лікування пацієнтів з використанням сучасних технологій.
МКЛ № 10 у межах реформи набуває статусу такої лікарні інтенсивного лікування. Скорочення персоналу не буде. Навпаки, кількість штатних працівників збільшиться. Триватиме і закупівля нового медичного обладнання. МКЛ № 10 уже одержала нову лапароскопічну стійку для проведення хірургічних операцій щадним способом, фіброгастроскоп для дослідження стану шлунка пацієнтів. Уже провадиться монтаж нового цифрового рентгенологічного комплексу.
Ігор Шпак згадав і плин будівництва лікарні швидкої медичної допомоги. Ця установа відповідатиме усім європейським нормам і вимогам. Після завершення будівництва вона стане частиною реформованої МКЛ № 10 як лікарні інтенсивного лікування.
