Нещодавно в затишній Горіховій вітальні одеського Будинку вчених пройшла чергова презентація. На засіданні секції «Одессика» були представлені одразу дві книжки одного автора.
Уже самі назви привертають увагу: «Інформаційний код архітектури Одеси в символах» і «Типи будинків та їхні символи в архітектурі Одеси». Автор цих видань – кандидат архітектури, доцент Архітектурно-художнього інституту Одеської державної академії будівництва та архітектури Антоніна Кадуріна.
– Антоніна Олегівна так побачила одеські фасади, так побачила їхні символи, що за останні двісті років не було подібного підходу, – підкреслив видавець Олександр Фрідман, випереджаючи розповідь авторки про свої твори.
Сама ж авторка, зокрема, сказала:
– Одеса – незвичайне місто. Це перетинання багатьох культур, багатьох народів, місто, відкрите для усіх. З покоління в покоління переходила мова архітектури, мова символів. Цією мовою володіли майстри XIX і початку XX століть, її відлуння ми побачили в радянський час. Сьогодні ця мова, яка присутня на старих будинках Одеси, на жаль, втрачена. Але ж кожен такий будинок – це ціла оповідь.
Антоніна Кадуріна пише легко і захоплююче, вибудовуючи оповідь так, що підхід до архітектури стає якимось детективним розслідуванням, щоб кожен, хто прочитає, зміг опанувати мову символів, «читав» будинок як книжку.
«Типи будинків та їхні символи в архітектурі Одеси». Книжка присвячена найрізноманітнішим старим будинкам, представленим в Одесі, а також їхній символіці. Це передусім житлові будинки, які найбільшою мірою відображують епоху. Трансформація стилів прослідковується в динаміці. Одеса тим і дивує, що 70% житлових будинків побудовані еклектично, тобто зі змішуванням декількох стилів, нашаруванням різних культур.
Візьмемо, наприклад, готелі. Вони першими зустрічають того, хто прибув до міста. І що вищий статус готелю, то більше символіки ми можемо побачити в його архітектурі. Символіка прибуткових будинків відрізняється від готелів. Для власників подібних будинків найголовнішим був бізнес. Тому тут можна побачити охоронну символіку. В Одесі дуже багато типів найрізноманітніших будинків: це і торговельно-фінансові, і навчально-просвітницькі, і доброчинні, культові, адміністративні, спортивні і багато інших.
Друга книжка – «Інформаційний код архітектури Одеси в символах». Йдеться про символи, які авторка поділила на чотири групи: філолофсько-історичні, матеріально-прагматичні, соціально-статусні та духовно-релігійні.
Залежно від того, що хотів висловити власник будинку, він міг зобразити, наприклад, Зевса. Хоча це траплялося рідко – символ досить спірний і сильний. Якщо власник бажав достатку й багатства, то зображували, скоріше, богинь Геру й Цереру. Якщо справа була пов’язана з торгівлею, то на фасаді з’являвся Меркурій. Антика використовувалася в архітектурі досить тривалий час.
Одеса – місто морське, і основною статтею доходів в XIX столітті була робота порту. Тому на будинках найрізноманітніших типів і стилів можна побачити безліч символів морської тематики: якорі, штурвали, форштевні кораблів.
Іноді символіка настільки глибока й багатогранна, що без попереднього аналізу контексту епохи складно зрозуміти, чому саме ці зображення виникали на тих або інших будинках. Наприклад, на заводі шампанських вин Генріха Редерера на Французькому бульварі бачимо два жіночі профілі – один з них символізує Росію, а другий – Францію. І це не випадково, адже шампанське виготовляли за французькою технологією, та ще й на Французькому бульварі!
Відкрито присутні символи масонства зовсім не підтверджували приналежність будинку або його власника до певної групи людей, суспільства. Цілком можливо, що циркуль, що малює коло, – це всього лише атрибут навчального закладу, де готували креслярів. Справжній масонський символ завжди прихований. Якщо придивитися до одеського Пасажу, то виявиться, що й там присутні масонські символи – ретельно приховані (циркуль із косинцем), які розміщені по фасаду.
Видавцем названих книжок є Олександр Фрідман, відомий за багатьма іншими цікавими роботами, що побачили світ з його допомогою: «Аграфи в архітектурі Одеси», «Балкони Одеси», «Брами Одеси», «Кринична ера в історії Одеси», «Одеський бестіарій», «Прапоротримачі Одеси» тощо.
