Після закінчення Одеського педагогічного інституту імені К.Д. Ушинського (нині – національного педагогічного університету) за спеціальністю «Музичне виховання», Валерій Воскобойник працював вчителем музики в Баранівській восьмирічній школі. Результатом його праці стали успіхи вихованців на олімпіадах та різноманітних конкурсах. Шкільні концерти збирали повні зали сільського клубу.
Вчитель же став душею молодіжного педагогічного колективу. До нього також линули діти. Одне слово – всі його поважали. На заняття хору, у школі де навчаються трохи більше ста школярів, приходило до сімдесяти охочих. У вокальному ансамблі із задоволенням співали як старшокласники, так і вчителі. До розучування кожної нової пісні він підходив відповідально, вимагав, щоб кожен знав свою партію, разом з усіма радів успіхам. Участь в організовуваних Воскобойником конкурсах КВК, «зірницях», шкільних та родинних святах згуртовувала всіх і залишила добрі спогади в кожного.
На жаль чи на щастя, в житті нашому все кардинально може змінюватися. Так склалося й у Валерія Леонідовича. Після одруження та народження донечки, зрозумів, що вчительська зарплата не забезпечує для дорогих йому людей благополуччя й достатку. Вирішив зайнятися підприємницькою діяльністю. Розпочинав з дрібної торгівлі, поїздок до Польщі, потім з'явилися один, другий, третій магазини. Справи йшли непогано, допомагали дружина Інна та мама Марія Михайлівна, яка все життя пропрацювала в споживчій кооперації.
Із становленням його як підприємця прийшло і визнання. В.Л. Воскобойника неодноразово обирали депутатом районної та Іванівської селищної рад, членом виконкому. Здавалося, що цей молодий чоловік всього вже досяг в житті: побудував будинок, посадив сад, має гарну сім'ю, виховує донечок Вікторію, Марію та синочка Іванка, успішно розвиває бізнес. Душею відчував, що потрібна ще якась справа, аби самореалізуватись сповна.
Друге покликання знайшов у розвитку таких ігрових видів спорту, як волейбол і гандбол. Зі створенням спортивного клубу «Олімп» в райцентрі з його легкої руки гандбол став улюбленою грою десятків хлопчаків. Важкі, напружені тренування дають сьогодні гарні результати. Підготовлені ним команди беруть участь у міжнародних, всеукраїнських та обласних змаганнях. І головне – стають переможцями. Кожна поїздка на змагання – це, звичайно, чималі кошти. Левову частку по організації матеріальних витрат він бере на себе. Сьогодні Валерій Леонідович – один із найактивніших доброчинців, меценатів, які фінансово підтримують розвиток спорту в районі. Команди на повний голос заявили про свою майстерність у чемпіонатах різних рівнів, діти залюбки відвідують спортивну школу. Судді на змаганнях часто запитують: «Де знаходиться Іванівка, в якій так добре грають у гандбол?»
Своє основне покликання – працювати з дітьми, формувати здоровий спосіб життя він розпочав із занять музикою, а продовжив – спортивним розвитком юних жителів райцентру.
