І злетіла в небо зграя голубів

Серце цієї людини відпочиває, коли в синє небо злітає зграя його голубів. Захоплення стало настільки серйозним, що сьогодні поглинає практично весь його вільний час. А головне – змусило забути про хворобу, наповнило дні новим змістом, приємними турботами і радістю. Рідні у всьому його підтримують, бачачи, як сяють очі любої їм людини. Ця людина – Віктор Антонович Мурзін, житель села Білолісся Татарбунарського району. Ось що розповідає він сам про своє захоплення.

– Почалося все з того, що я побачив у сусіда неймовірно гарних голубів. Дядько Василь, помітивши моє зацікавлення, подарував мені парочку, і я почав розводити пернатих. Їздив по виставках: то купував, то обмінював птахів. Подружився з іншими такими ж любителями голубів. Згодом зайнявся й декоративними курочками, і фазанами, і павичами. Просте захоплення переросло у серйозне заняття, що приносить навіть якийсь дохід родині. Але головне – воно дозволяє насолоджуватися життям, адже я займаюся тим, що мені любо.

Познайомилася я з Віктором Мурзіним восени минулого року, коли з його ініціативи і за підтримки міського голови Віктора Швеця у Татарбунарах була організована перша виставка-ярмарок птахів, на яку переважно з південних ра­йонів області з’їхалося – не багато не мало – близько 150 учасників!

З багатьма тоді вдалося поговорити. Пораділа тому, що гості високо оцінюють рівень організації виставки у нашому місті. Анатолій Юхимович з Ізраїля, наприклад, заради участі у ній відмовився поїхати на виставку до Львова. Своїх земляків підтримати для нього виявилося важливіше.

Виставка відбувалася у неділю, неподалік від ринку. Грала музика. Багато дорослих прийшли з дітьми. Не обминули такий захід і молодята – наречений з нареченою: у день свого одруження заглянули на виставку.

Подивитися тут було на що. Голуби найрізноманітніших по­рід, декоративні курочки розміром від мініатюрних до справжніх велетнів, павичі, цесарочки, фазани. Хтось привіз кролів, нутрій. Продавалися навіть годівниці для курчат і поросят. Настрій в усіх був святковий. Дрібні зауваження з приводу деяких організаційних моментів гості, учасники виставки робили у доброзичливій формі, намагалися підтримати і підбадьорити ініціатора виставки Віктора Мурзіна, висловлювали побажання продовжувати починання і провести найближчу виставку нинішнього березня.

У зв’язку з цим я дуже зраділа, побачивши цими днями у редакції районної газети «Татарбунарский вестник» Віктора, який прийшов дати оголошення про чергову виставку птахів. З врахуванням зауважень і пропозицій він виготовив нові виставкові клітки для пернатої живності, що дозволяють і зручно розмістити птахів, і краще їх розглянути. Обміркував, як проходитиме нагородження переможців, закупивши дипломи і медалі. На моє запитання, де для всього цьо­го знаходить гроші, Віктор засміявся: «А пенсія на що?»

Але на майбутнє йому напевно доведеться шукати спонсорів. Можливо, і міська рада надасть конкретну матеріальну допомогу. Адже справа, розпочата Мурзіним, сприяє здоровому способу життя у суспільстві, привертає увагу не тільки дорослих, а й дітей, навчає добру, залучає до прекрасного.

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті