Цими днями свій 90-річний ювілей відзначив ветеран Великої Вітчизняної війни Микола Омелянович Мєщенчук. Народився і зростав він у невеличкому селі Дуванівка Омської області. Там сімнадцятирічним юнаком зустрів звістку про початок Великої Вітчизняної. У лютому 1943 року був мобілізований і направлений до 136-го окремого хімічного батальйону, брав участь в обороні Кавказу. Всю війну Мєщенчук був водієм, пройшов з боями Польщу і Німеччину. За ратні подвиги нагороджений орденом Вітчизняної війни, медаллю «За відвагу».
Після Великої Перемоги повернувся солдат до рідної домівки, а згодом вирішив поїхати на батьківщину свого тата – у село Толмачівка, що у Великомихайлівському районі. Тут у 1947 році одружився і переїхав до Великої Михайлівки. Тривалий час подружжя сумлінно трудилося у колгоспі «Іскра». Микола Омелянович – водієм, а Лідія Тимофіївна (на жаль, нині покійна) – дояркою. Останні п’ятнадцять років перед виходом на пенсію ветеран працював у центральній районній лікарні – водієм «швидкої» та дезінфектором.
Разом з коханою дружиною вони виховали п’ятьох дітей. Сьогодні у поважного ветерана багато онуків, правнуків і навіть є праправнук. Ювілей Микола Омелянович зустрів, оточений теплом, любов’ю і піклуванням рідних людей. Ветеран був розчулений до глибини душі, коли з нагоди його ювілею до оселі завітали начальник районного управління соціального захисту населення Тетяна Гаврилова, голова районної організації ветеранів, помічник народного депутата України
О. Пресмана Валентина Гамар, секретар Великомихайлівської селищної ради Людмила Черненко та голова райкому профспілки працівників охорони здоров’я Олександр Автеньєв. Гості від щирого серця бажали ювіляру міцного здоров’я, довголіття і благополуччя. Як і годиться у день народження, вручили квіти та подарунки. Тож щиро бажаємо, аби Микола Омелянович у такому ж настрої і при такому здоров’ї зустрів і свій сотий ювілей!
