У зв’язку з потеплінням у лісі, у заростях уздовж доріг, ярів, чагарників пробудилися і почали своє полювання лісові кліщі. Деякі з них можуть бути переносниками небезпечних захворювань людини: енцефаліту, кліщового бореліозу (хвороба Лайма), висипного тифу та інших хвороб.
Кліщ – це дрібна членистонога комаха класу павукоподібних. Є величезна кількість видів кліщів, які мешкають у різних місцях.
В наших лісах, чагарниках, лісопосадках живе лісовий кліщ. Він має вісім лапок і приплюснуте черевце коричневого або чорного кольору, іноді з червоним обрамленням по периметру. Розмір лісового кліща становить 3-4 мм, основну частину займає тільце, а меншу – голова з хоботком, яким він і впивається в шкіру.
Лісовий кліщ ховається у нижніх частинах чагарника, у траві, любить вологі темні місця в листяному та сосновому лісі, густому підліску. Кліщі чатують на здобич здобич, сидячи на листі нижніх гілок кущів, на кінчиках травинок, на висоті до півметра, чекаючи терпляче, коли пройде поруч жертва. На лапках лісового кліща є кігтики та присоски, що дозволяє йому надійно вчепитися в свою жертву. Діставшись до зручного місця на шкірі, кліщ проколює її своїм хоботком, виділяючи при цьому слину, що містить знеболюючу речовину і особливий склеювальний фермент, який відразу ж твердне. Завдяки йому і крихітним зубчикам, спрямованим назад, кліщ надійно прикріплюється до шкіри і починає смоктати кров з підшкірних кровоносних судин, а «донор» при цьому нічого не відчуває. Тоді й відбувається зараження небезпечними захворюваннями (якщо кліщ інфікований). Самці присмоктуються на нетривалий час, щоб поповнити запас поживних речовин для свого організму. А от самка може смоктати кров до 10 днів. Сама вона при цьому розбухає до розміру пучки мізинця і набуває брудно-сірого кольору. Потім вона відкладає яйця в кількості 1,5-2,5 тисяч.
Лісові кліщі малорухливі і за все своє життя навряд чи проповзають десяток метрів.
Найнебезпечнішим в укусі кліща є те, що комаха часто є переносником хвороб людини: енцефаліту, кліщового бореліозу (хвороба Лайма). Енцефаліт дуже складно діагностувати, бо в легкій формі він може маскуватися під інші вірусні захворювання.
Але не варто так панічно боятися укусів кліща – кусають дуже багатьох людей, а хворіють одиниці.
Рекомендації прості. Збираючись до лісу, слід одягнути сорочку або гольф із довгими рукавами, а штани заправити в шкарпетки чи гольфи. Можна використовувати спеціальні засоби для відлякування кліщів, які продаються сьогодні в Україні. Після прогулянки слід зняти одяг і ретельно оглянути тіло. Одяг про всяк випадок випрати. Обов’язково, якщо ви побачили на своєму тілі укус кліща, або він вже присмоктався до вас, терміново треба звернутися до медичних установ, де з використанням спеціальних пристосувань його видалять.
Можна спробувати видалити кліща й самому. Найзручніше зробити це зігнутим пінцетом або хірургічним затискачем. Кліща потрібно вхопити якомога ближче до хоботка. Потім його акуратно потягувати і при цьому обертати навколо його тулуба в лівий бік. Через кілька обертів кліщ буде витягнутий цілком разом із хоботком.
Також можна накинути на кліща петлю з міцної нитки, стягнувши її максимально близько до місця його кріплення до шкіри. Потім слід витягати кліща, обережно рухаючи кінцями нитки ліворуч-праворуч.
У цих двох варіантах різкі рухи можуть призвести до того, що черевце кліща може відірватися, а голівка залишиться в шкірі. У такому разі слід витягнути її прожареною на вогні голкою, як звичайну скалку. Не варто використовувати масло, жирні креми тощо: вони закупорюють дихальні отвори кліща і провокують його до додаткового викиду токсинів у кров людини.
Після видалення кліща місце на шкірі, де він присмоктався, потрібно обробити спиртом або йодом.
Щодо домашніх тварин, які часто разом із людьми ходять до лісу на прогулянку, можна сказати одне: бережіть своїх менших друзів. Бо кліщ особливо небезпечний для собак. Вони можуть бути збудниками смертельно небезпечного захворювання піроплазмоз (бабезіоз). А от кішки піроплазмозом не хворіють.
