Готуючись напередодні святкування Дня медичного працівника до зустрічі з директором Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П.Філатова, членом-кореспондентом НАМН України, доктором медичних наук, професором Н.В. Пасічниковою, заглянула на сайт лікувальної установи. Сказати, що була здивована побаченим там, – це нічого не сказати. На сайті представлено безліч інформації про виїзні консультативні прийоми співробітників Інституту, зокрема, у місті Рівному, про проведення в нашому місті XIII з'їзду офтальмологів України, про унікальні операції, які виконуються лише одиницями в Європі, про перемогу на престижному конкурсі сучасних технологій розробленого тут мобільного додатку для профілактики захворювань очей «Добре бачу». Загалом, жодних нарікань на труднощі нинішньої ситуації, а лише результати щоденної, копіткої та дуже напруженої роботи згуртованого колективу, який з гордістю носить ім'я видатного вченого Володимира Петровича Філатова.
Це налаштування на те, щоб постійно залишатися на передовій науки, відчувається і в кабінеті Наталі Володимирівни. Одержавши свіжі офтальмологічні журнали, вона одразу знайомить співробітників із цікавими гіпотезами та висновками закордонних колег. Усе нове і перспективне повинно обов'язково братися до уваги. Таке її кредо як керівника.
– Наталю Володимирівно, влітку в Одесі традиційно проходять різні медичні форуми. Цього року багато з них скасовуються. Але XIII з'їзд офтальмологів України не просто відбувся, а став значною подією у світі науки…
– У цьому немає нічого дивного: досить згадати, у яких умовах працював В.П. Філатов. У воєнний та післявоєнний час йому вдавалося робити найзначиміші відкриття. Адже саме наслідки війни підштовхнули Володимира Петровича до винаходу «крокуючого філатовського стебла». Оскільки на голові людини існує дефіцит шкіри, то перенести її до місця операції потрібно було, наприклад, із плеча. Для цього відрізався прямокутний шматочок шкіри. Потім його ніби перекладали в напрямі майбутньої операції та пришивали. Коли шматочок приживлявся, операція повторювалася. Здавалося б, дивовижне просте рішення! Але воно стало справді революційним і, на думку хірургів, відкрило нову еру в реконструктивній пластичній хірургії.
Доктор медичних наук Сергій Костянтинович Дмитрієв взяв участь у щорічному конгресі ASCRS (Американського товариства катарактальної і рефракційної хірургії) у Бостоні (США). Рішенням ASCRS, В.П. Філатов був увічнений у Залі слави видатних офтальмологів світу. Дмитрієв розповів присутнім на конгресі про академіка Філатова, і, як представник Інституту, що носить його ім'я, одержав пам'ятний знак.
На мій погляд, людина взагалі пізнається по тому, як вона уміє долати труднощі та випробування. І тому особливо втішним був факт участі в з'їзді 750 чоловік, які з'їхалися з усієї України. Пролунали привітання від президента Академії Наук України Бориса Патона, від ЮНЕСКО. Колеги з-за кордону надіслали відеодоповіді. Загалом, офтальмологи не знехтували можливістю зустрітися та обмінятися досвідом з колегами!
– Які найактуальніші питання обговорювалися? Що ви представляли колегам?
– У 1912 році В.П. Філатов виконав перше пересадження рогівки від донора. З того часу минуло вже понад сто років, а альтернативу так і не було знайдено. І тому у світі як і раніше існує проблема пошуку донорських органів, зокрема, рогівки ока.
Вже п’ятий рік ми займаємося питаннями створення її штучного аналога. Нашими дослідженнями зацікавилися співробітники лабораторії у Швеції. Наш Інститут виграв три міжнародних ґранти на проведення наукових робіт. Усе це призвело до того, що штучну рогівку для пошарового пересадження ми створили. Вона пересаджена вже десятьом пацієнтам з тяжкими ураженнями очей, отриманими в результаті сильних опіків. Їм донорська рогівка не пересаджується, тому що через тяжкість стану вона погано приживається.
Триває також робота відділу фармакології щодо створення нанопрепаратів. Зокрема, я є автором одного з них – «Ліпофлавона». Він може застосовуватися не лише в офтальмології, але й у кардіології при гострих інфарктах міокарда, тому що має протизапальну, антиоксидантну дію. Зараз намагаємося організувати виробництво «Ліпофлавону».
Продовжуючи традиції, маємо намір налагодити випуск за філатовською технологією і різних натуральних біостимуляторів…
– Це продовження лінії «Фібса», «Алое», «Суспензії плаценти», які чудово себе зарекомендували?
– Так, наші фахівці розробили кілька нових препаратів – зокрема, екстракт буркуну, маріполіміел з морської води. Зараз шукаємо тих, хто зможе запустити серійне виробництво. Це дуже важливо зробити, тому що вітчизняний ринок перенасичений сильнодіючими синтетичними ліками, ефективність більшості з яких не встановлена. Дуже сподіваємося організувати випуск наших препаратів разом з «Інтерхімом».
– Наталю Володимирівно, Інститут посів друге місце на конкурсі інноваційних технологій Конгресу Європейського товариства вітреоретинальних фахівців «EURETINA». Йдеться про застосування високочастотного електрозварювання при офтальмологічних операціях…
– …і одержали ми за це 10 тисяч євро призових. Такі операції поки що виконуються в дуже обмеженій кількості, але досить актуальні, зокрема, при злоякісних пухлинах очей.
– Як розвивається співпраця з колегами із інших регіонів України?
– Із співробітниками Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського ми завершили першу у світі роботу щодо застосування свинячої рогівки для виконання операцій при травмах, пораненнях, виразках очей. Йдеться про, свого роду, швидку допомогу, коли отвір, що утворився в оці (рану, виразку) треба чимось закрити.
З колегами із Херсона, Миколаєва, Запоріжжя ми розробили та реалізуємо програму допомоги дітям, у яких діагностована ретинопатія недоношених. 92 відсотки таких дітей, які неминуче б осліпли, залишаються видючими. То ж ми цілком можемо пишатися й цією роботою.
