До редакції звернулися громадяни, мобілізовані для проходження служби в одному з прикордонних загонів. Вони розповіли, що вже оволоділи всіма навичками військової справи, підвищили свою бойову підготовку, вивчили техніку. Але чомусь замість 45 діб чоловіки вже служать кілька місяців. Турбує й те, що обіцяні 2300 грн грошового утримання насправді вилилися у 1300-1500 грн, а грошова допомога, яку мав виплатити райвійськкомат, так до них і не надійшла. Майже всі, хто працював на підприємців, втратили свої робочі місця, хоча уряд обіцяв, що місце роботи за кожним мобілізованим буде збережено. 

– Вважаємо цілком справедливим, якщо нас змінять інші. Допоможіть з’ясувати, чому нам немає заміни? – просили військовики.

Про цю телефонну розмову поінформували військового комісара Кодимського райвійськкомату Олексія Леонідовича Тодорука. Він, ознайомившись з усіма запитаннями прикордонників, пояснив: 

– Згідно з Законом України «Про військовий обов’язок і військову службу» за громадянами України, які призвані під час мобілізації на військову службу, гарантовано зберігаються місце роботи, посада, середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, незалежно від підпорядкування та форм власності. Одночасно вони отримують грошове забезпечення як військовослужбовці.

Громадянам, які призвані на військову службу під час мобілізації, нараховується одноразова грошова допомога, яка буде виплачуватися на день демобілізації, а не мобілізації, як це зрозуміли деякі військовослужбовці.

Якщо когось із військово­зобов’я­заних було звільнено, йому пропонується звернутися до роботодавця за колишнім місцем роботи із заявою щодо поновлення на роботі. У разі відмови громадяни мають право звернутися по соціальну та правову допомогу до військового комісаріату за місцем проживання або безпосередньо до суду. Адже незаконне звільнення вважається грубим порушенням трудового законодавства, і за це керівник компанії може бути притягнутий до кримінальної відповідальності (ст. 172 Кримінального кодексу).

Військовослужбовцям, призваним на військову службу під час мобілізації, виплачується грошове забезпечення в розмірах, які встановлені Кабінетом Міністрів України відповідно до їхніх штатних посад, військових звань та вислуги років. 

– Олексію Леонідовичу, чоловіки просять роз’яснення щодо терміну 45-денної мобілізації та запитують, коли відбудеться демобілізація.

– Термін мобілізації 45 діб (визначений Указами Президента України від 17 березня та 6 травня 2014 року) – це період, протягом якого місцевими органами державної влади через військові комісаріати здійснюється призов військовозобов’язаних і залучення техніки національної економіки для доукомплектування військових частин Збройних сил України та інших військових формувань до штатів воєнного часу.

Цей термін стосується не терміну перебування на військовій службі, а лише механізму призову.

Після призову на військову службу під час мобілізації громадяни набувають нового юридичного статусу – військовослужбовці, внаслідок чого на них поширюються пільги, передбачені Законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців і членів їхніх сімей», Кодексу законів про працю та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» звільнення (демобілізація) військовослужбовців, призваних на військову службу під час мобілізації в особливий період, може бути здійснене після оголошення рішення Президента України про демобілізацію. Терміни та порядок її буде визначено відповідним Указом Президента України. Демобілізація буде проведена поетапно протягом певного часу. Скоріше за все, це станеться тоді, коли стабілізується політична ситуація навколо України.

– Кожен військовослужбовець має пам’ятати завжди, що захищати країну – конституційний обов’язок, – додає Олексій Леонідович Тодорук. – Тішить те, що є добровольці, ми їм дякуємо. 

Вислухавши його, подумала про те, що військові начальники повинні давати роз’яснення на всі запитання підлеглих, знати їхні настрої, дбати про них та їхні сім’ї. Бо коли захисники Вітчизни реально відчують піклування не на словах, а на ділі, вони будуть ретельно виконувати свої обов’язки.