«Наші гуси – як корови!..»

У ці дні в СВК «Вікторія», що в селі Фурманівка Кілійського району, ті ж турботи, що й скрізь – після збирання ранніх зернових на поля вийшли трактори. Проте це підприємство в період жнив перебуває в набагато вигідніших умовах – у нього на рахунку цілком вистачає коштів для закупівлі палива, запчастин та іншого, що потрібно. Цей кооператив не квапиться продавати своє зерно, а спокійно засипає його до складів і чекатиме, коли встановляться адекватні ціни. Цей фінансовий добробут кооперативу забезпечили… пернаті.

Перші «жнива» в СВК «Вікторія» починаються в лютому, коли на трьох гусефермах, де утримується 6 тисяч особин, і у величезному курятнику на 4 тисячі голів з’являється перше інкубаційне яйце. 

– Цей рік вийшов дуже вдалим, – не приховує радості голова СВК «Вікторія» Дмитро Іванович Артеменко. – Перші партії гусенят і курчат ми продавали жителям Кілійського району, потім потягнулися інші покупці. Наприклад, кілька разів приїжджали клієнти з Луганської області, забираючи у нас відразу по 4 тисячі голів молодняку. Назагал ми продали цієї весни 60 тисяч гусенят. Причім за гарною ціною – у середньому по 23 гривні за особину. 

Усі наявні в кооперативі «Вікторія» інкубатори були задіяні на повну потужність. При цьому були надлишки яєць, які вже не поміщалися у власні камери, але до Фурманівки їхали та їхали покупці – щотижня сільгосппідприємство продавало по 2,5 тисячі гусячих яєць. 

Секрет підвищеного попиту – племінне стадо. СВК «Вікторія» вирощує гусей породи великий сірий, який дуже швидко набирає у вазі. Лічені місяці – і птицю можна забивати, заповнюючи м’ясом морозильні камери або роблячи тушонку. 

– Наші гуси – як корови! Вони цілими днями їдять траву, а концентровані корми стають тільки добавкою до їхнього раціону, – говорить Дмитро Іванович. – Це відрізняє велику сіру від, скажімо, білої гуски, яку ми пробували розводити, але відмовилися від цієї справи через її низьку продуктивність. 

Якщо кілька років тому в СВК «Вікторія» були дві племінні гусеферми першої та другої репродукцій, то нещодавно з’явилася й третя, що має статус товарної. Це дало змогу збільшити поголів’я ще на 1,4 тисячі особин. 

Позитивна динаміка і з поголів’ям курей, оскільки і курчата, і яйце цієї птиці користуються великим попитом. 

– Цього року на початку сезону ми відпускали інкубаційне яйце по 2,5 гривні й у червні завершили сезон, реалізуючи його по 1,2 гривні, – розповідає Дмитро Іванович. – Щоб ви мали уявлення про обсяги виробництва: щодня ми продавали по одній – півтори тисячі курячих яєць. І люди охоче брали, щоб помістити в домашні інкубатори. Птиця – прибуткова справа: за підсумками року ферми приносять нашому кооперативу півмільйона гривень чистого прибутку. 

Поряд із тваринництвом не гає кооператив можливості заробити й на хлібній ниві, тим більше що частина врожаю йде на корм пернатих. Посіяно озимий і ярий ячмінь, пшеницю, горох. Але й у рослинництві Д.І. Артеменко не обмежується традиційним набором – СВК «Вікторія» вирощує просо, льон і гірчицю. 

– Зараз дуже хороший рік для цих культур, – говорить Дмитро Іванович. – На білу й жовту гірчицю, яка експортується до Європи та Росії, завжди є попит. Чекає покупець і насіння льону, з якого виробляється коштовна олія. 

А на завершення нашої розмови Д.І. Артеменко звернувся з несподіваним проханням:

– Може, не варто про нас розповідати в обласній газеті? Телебаченню я відмовив: нашому товару реклама не потрібна, ще ажіотаж почнеться. Якщо будете писати, то, будь ласка, дуже скромно. 

Выпуск: 

Схожі статті